В столиці України розпочала роботу конференція «Юридичної практики» з питань Е-декларування, перша сесія якої була присвячена актуальним питанням декларування воєнного часу. Модератором сесії виступила Зоряна Пелех, засновниця ZP Law office of Zoriana Pelekh (Pelekh & Partners LLC). Модераторка запропонувала учасникам сесії поговорити про запобігання корупції в контексті доброчесності не лише з боку посадових осіб, які подають декларації, але й обговорити роль усіх в цьому процесі: держави, бізнесу, журналістів, НАЗК, міжнародних партнерів, юридичної спільноти тощо.
За словами пані Пелех, цьогорічна кампанія декларування є унікальною, адже:
– Терміни подання декларацій за три роки (2021-2023) наклалися в часі так, що до кінця першого кварталу 2024 року до Реєстру декларацій буде подано близько 2,5 млн декларацій;
– НАЗК змінив підхід до відбору та перевірок декларацій. За результатами оцінки ризиків декларації буде обрано спосіб її перевірки — автоматизовано чи уповноваженою особою НАЗК, що допоможе сконцентрувати увагу на тих деклараціях, які містять ознаки незаконного збагачення, необґрунтованих активів, недекларування активів тощо.
Так, НАЗК щорічно міряють Індекс сприйняття корупції в Україні і цифри щодо сприйняття та досвіду корупції сильно різняться. На думку пересічних громадян і бізнесу, корупція залишається на другому місці серед серйозніших проблем України після збройної агресії рф.
За приведеною Зоряною Пелех статистикою, частка населення, яка мала власний корупційний досвід у 2023 році знизилась до 19,5 % (26% у 2021 р., 17,7 у 2022 р.). Водночас зберігається тенденція щодо частки підприємств, які стикались з корупційними практиками: 21,6% у 2021 р, 15,4% у 2022 р, 22,2% у 2023 р.
«Виникає питання: чому в Україні така різниця між сприйняттям корупції та фактичним досвідом? На мою думку, у формуванні нульової толерантності в суспільстві до корупції відіграють значну роль інститут журналістики, освіта та наша ментальність» – зазначає Зоряна Пелех. За її спостереженнями суспільство забуває відмічати позитивні зміни, зосереджуючись лише на негативних явищах. За словами модераторки, під час війни Україна стала лідером із цифровізації держуправління. Зокрема, на це вказує те, що: відбулась передача функцій іншим державним установам; запроваджено незалежну систему оцінювання знань для вступу у заклади вищої освіти (ЗНО – з 2004 року, НМТ – під час повномасштабного вторгнення); створення нових органів для протидії корупції (НАЗК, НАБУ, САП, ДБР, ВАКС); запровадження прозорого, доброчесного конкурсного відбору на зайняття посад держслужби.
Олександр Серьогін, заступник керівника секретаріату – начальник відділу з питань запобігання і виявлення корупції Вищої ради правосуддя розповів про роль уповноваженого з питань виявлення та запобігання корупції, поділився своїм поглядом на майбутнє та роль різних інституцій та секторів у протидії корупції. Він вважає, що фокус-група відповідної конференції є дуже широкою, адже багато хто з присутніх безпосередньо або опосередковано пов’язаний із системою запобігання й виявлення корупції в Україні. За його словами, антикорупційний уповноважений сьогодні для України є фактично першою лінію оборони, або ППО раннього сповіщення про наявність відповідної проблеми в антикорупційній політиці. «Цього року антикорупційні уповноважені щодо грейдів і державної служби потрапили в одну велику сім’ю посад запобігання корупції. Водночас, рівень заробітної плати уповноважених у зв’язку з встановленням відповідних грейдів для посад однакового рівня – зменшено на один рівень оплати» – відзначає пан Серьогін. За його словами, вже зараз ми спостерігаємо відтік кадрів з системи запобігання корупції. Тому НАЗК має звернути на це увагу.
Катерина Шевченко, керівник уповноваженого підрозділу з питань запобігання корупції Департаменту поліції особливого призначення «Об’єднана штурмова бригада Національної поліції України «Лють» продовжила тему про роль уповноваженого з питань запобігання та виявлення корупції. За її словами підрозділ уповноваженого не є каральним органом, а навпаки є органом який має своїм прикладом демонструвати доброчесність, максимально надавати роз’яснення. Роль уповноваженого на думку пані Шевченко також проявляється в тому, щоб бути добрим психологом. «Кожна ситуація, з якою звертається особовий склад є індивідуальні в частині питань декларування, в частині недопущення конфлікту інтересів, роботи близьких осіб. В умовах воєнного стану дуже багато звертається до органів державної влади фонди й організації, або небайдужі громадяни з пропозицією надати благодійну допомогу» – розказує Катерина Шевченко. Отже, на її думку, уповноважений має бути ерудованим в різних сферах права, тобто добре розумітися в цивільному, сімейному, кримінальному, адміністративному законодавстві тощо.
Позиція і роль уповноваженого на переконання пані Шевченко також полягає в довірі. Це перший етап запобігання корупції, яка має згортувати й розташувати колектив до себе, вести постійну комунікацію й володіти інформацією що відбувається в підрозділах. Уповноважений є рупором особового складу, який має донести керівнику в частині тих процесів, які мають бути вирішені. Адже не завжди працівник нищої ланки може звернутись напряму до керівника з певною проблематикою в частині конфліктних ситуацій у підрозділі. Доброчесність є спільною справою між керівником підрозділу та антикорупційним уповноваженим, впевнена Катерина Шевченко.
Денис Гюльмагомедов, заступник директора Національного антикорупційного бюро з питань цифрового розвитку та цифрових трансформацій у своїй доповіді підняв тему роботи механізмів фінансового контролю та перевірки декларацій. За словами спікера, тренд стриманого державного службовця на сьогодні є еталоном. Уходить в минуле тренд, коли державні службовці приходили на робочі зустрічі в розкішному вбранні або з дорогим годинником на руці. «Коли такий тренд формується, відповідно й зменшуються мотиви вчиняти корупційні дії та незаконно збагачуватись. Коли ти розумієш що це не модно, й ти потім все одно не зможеш цими коштами розпоряджатись, адже більше отримаєш проблем, аніж переваг» – впевнений пан Гюльмагомедов.
Говорячи про механізми фінансового контролю, спікер зауважив, що фокус передусім зосереджений на деклараціях службовців. Для того, щоб спростити та обирати саме ті декларації до перевірки, що мають найвищий ступінь ризику, існують певні автоматичні механізми перевірки, починаючи від логічно-арифметичних. Зокрема, впроваджено механізм автоматичного зіставлення з наявними державними реєстрами рухомого та нерухомого майна, реєстру обтяжень або транспортними засобами. Водночас, на думку спікера, треба визначити пріоритети, адже ресурсів жодного з антикорупційних органів, ані в НАЗК, ані в НАБУ чи суду не вистачить, щоб «переварити» всі 100 відсотків вхідного матеріалу. Тому ми маємо фокусуватись на певних пріоритетах й ризикоорієнтований підхід цьому сприяє – каже Денис Гюльмагомедов.
Продовжуючи конференцію, Юлія Кулікова, керівник управління проведення повних перевірок Національного агентства з питань запобігання корупції в ході своєї презентації продемонструвала як працюють механізми фінансового контролю та перевірки декларацій. Вона розпочала свій виступ з тих запитів, які отримує Національне агенство в контексті декларування. Перший запит, за словами пані Кулікової, – це прозорість влади. Другий запит від декларантів полягає в тому, щоб зробити зручні та зрозумілі інструменти для подачі декларацій. Запит від уповноважених антикорупційних органів – зрозумілі правила гри, комплаєнс та координація з органами влади, в тому числі з органами антикорупційної інфраструктури. А запит від уповноважених осіб Національного агентства – це можливість оптимізації процесів, оскільки всі говорять про труднощі в процесі подачі декларації, але при цьому мало хто говорить як здолати і як виправдати очікування суспільства на результат.
Свій виступ Юлія Кулікова присвятила тим інструментам, які НАЗК розробило в допомогу уповноваженим і декларантам. За словами спікерки, форма декларації періодично зазнає змін з метою удосконалення з метою, щоб вона була на рівні інтуїтивного заповнення. «Зокрема, впроваджено велику кількість підказок, посилань на роз’яснення й навіть відеоприкладів заповнення деяких розділів» – ділиться пані Кулікова. Іншим інструментом на допомогу декларантам є роз’яснення, які НАЗК видали під час воєнного стану. Спікерка звертає увагу, що фахівці підготували цілі розділи, які присвячені новим категоріям декларантів, особливостям заповнення декларацій саме під час дії воєнного стану. Також закцентовано на окремих чутливих моментах, як отримання благодійної допомоги, матеріальної фінансової підтримки, донатів, зборів на лікування, компенсації за пошкоджене майно тощо.
Максим Галка, адвокат АО LES поділився баченням антикорупційної проблематики від юридичної спільноти, присвятивши свій виступ аспектам декларування нематеріальних активів у вигляді криптовалют. Враховуючи, що з кожним днем актуальність теми цифрової валюти лише зростає, на думку спікера особам уповноваженим у виконанні функцій держави необхідно володіти знаннями як правильно, а головне достовірно відображати відомості щодо таких активів у своїх деклараціях. Криптовалюта є активом, що створюється, обліковується та відчужується в розподіленому електронному реєстрі, який ми звикли називати блокчейном. Під розподіленим реєстром слід розуміти електронну базу даних, що містить записи виконаних операцій, яка формується, зберігається та оновлюється на основі алгоритмів, що забезпечують узгодженість дій між усіма програмними технічними комплексами, які підтримують функціонування такої бази даних. Іншими словами криптовалюта – це цифрові віртуальні кошти у формі токенів, койнів що розподілені в електронному реєстрі.
За словами пана Галки, в суспільстві існує хибна думка, що правоохоронці та органи контролю не мають необхідного технічних або програмних знань, які б дозволяли їм виявляти підозрілі грошові операції з віртуальними активами та протидіяти кримінальним схемам у сфері цифрових валют. Щодо обізнаності у сфері віртуальних активів сьогодні такі органи, як НАБУ, НАЗК, кіберполіція опановують передові методики крипторозслідувань та систематично підвищують свою обізнаність у вказаній сфері.
За словами спікера, при подачі декларації відомості про криптовалюту потрібно вписувати в розділ 10 матеріальних активів, де криптовалюту НАЗК виділив в окремий блок даного розділу. Криптовалюта декларується як один об’єкт, якщо це один вид криптовалюти що знаходиться в одного постачальника послуг.