Верховний Суд наділений повноваженнями щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду України, який за КПК України 1960 року виконував функції суду касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, ухваленого останнім як судом першої інстанції.
На це вказала об’єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 15 квітня 2024 року у справі № 1-33/04.
Зокрема, в цій справі ОП ККС ВС вирішувала таке питання:
про інстанційну підсудність кримінальних проваджень (суду апеляційної інстанції чи Верховному Суду) щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішень ВСУ, який виконував функції касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, ухвалених останнім як судом першої інстанції.
За обставинами
Засуджений до довічного позбавлення волі подав до апеляційного суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду України від 23 грудня 2004 року щодо нього.
Апеляційний суд повернув вказану заяву засудженому.
Заявник оскаржив ухвалу апеляційного суду в касаційному порядку.
Висновки об’єднаної палати ККС ВС
ОП ККС ВС відмовила в задоволенні касаційної скарги та залишила ухвалу апеляційного суду без змін, зауваживши таке.
Одним із принципів побудови судоустрою України є інстанційність, у рамках якої систему судоустрою становлять місцеві суди, апеляційні суди, Верховний Суд (чч. 1, 3 ст. 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»), судова система в Україні організована таким чином, щоб забезпечити право на перегляд судом вищої інстанції рішення суду нижчої інстанції (а не навпаки) під час судових проваджень з перегляду судових рішень (принцип інстанційності). Згідно з цим підходом КПК України 1960 року та чинний КПК України не передбачали і не передбачають можливості перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами судом нижчої інстанції. Відповідно до п. 21 ч. 1 ст. 3 КПК України Верховний Суд – суд касаційної інстанції. Натомість судом апеляційної інстанції є відповідний апеляційний суд, у межах територіальної юрисдикції якого перебуває суд першої інстанції, що ухвалив оскаржуване судове рішення, а також Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду – стосовно судових рішень Вищого антикорупційного суду, ухвалених як судом першої інстанції, і стосовно судових рішень інших судів першої інстанції, ухвалених до початку роботи Вищого антикорупційного суду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, віднесених КПК України до підсудності Вищого антикорупційного суду (п. 20 ч. 1 ст. 3 КПК України).
ОП ККС зазначила, що покладення на суд апеляційної інстанції обов’язку здійснити перегляд рішення, ухваленого судом вищої (касаційної) інстанції, буде суперечити інстанційності побудови судоустрою України та не узгоджуватиметься з чинними вимогами процесуального закону.
«Відповідно до вимог п. 21 ч. 1 ст. 3, ч. 3 ст. 33 КПК України Верховний Суд наділений повноваженнями щодо перегляду за нововиявленими обставинами рішення Верховного Суду України, який за КПК України 1960 року виконував функції суду касаційної інстанції стосовно рішення апеляційного суду, ухваленого останнім як судом першої інстанції», — виснувала ОП ККС ВС.