У Києві продовжує свою роботу IX Ukrainian Antitrust Forum від видавництва «Юридична практика». Друга дискусійна панель заходу була присвячена питанням конкуренції у сфері забезпечення потреб оборони. Модератором сесії виступила Дар’я Котова, радник ADVANQ. Перш ніж розпочату фахову дискусію, пані модераторка нагадала про ініціативу генеральних партнерів форуму – Advanq Law Firm, які в колаборації з фондом Повернись живим оголосили збір на проєкт з відкриття школи БпЛА «Ятаган». Від ADVANQ на збір передано 100 тис. грн на проєкт, що вже складає 50% бюджету проєкту! Задонатити й допомогти зібрати повну суму можна за цим посиланням.
Від фонду Повертись живим також виступила менеджерка партнерств пані Катерина. «Ми у Фонді чудово розуміємо, що ефективність військової техніки буде в рази вищою, якщо ми зможемо швидко і якісно навчити бійців користуватися нею. Спроможність України щодо виготовлення БпЛА зараз досить висока й наша задача – навчити людей користуватись цією зброєю. Україні стратегічно важливо збільшувати кількість безконтактних боїв та підвищувати їх ефективність, адже це зберігає життя наших захисників» – відзначила представниця Фонду «Повернись живим».
«Коли ми говоримо про оборонні закупівлі, перша асоціація яка виникає – це військова техніка, боєприпаси, дрони тощо. Але оборонні закупівлі – це також про харчування солдат, одяг тощо. Ця сфера наразі стає окремою галуззю економіки, яка потребує участі в ній українських компаній-виробників, які таким чином могли б підтримувати нашу обороноздатність» – відзначила у своєму вступному слові Дар’я Котова.
Продовжуючи тему оборонних закупівель, слово взяла Наталя Куровська, заступник директора департаменту політики закупівель Міністерства оборони України. За її словами, новий Міністр поставив перед підлеглими декілька задач. Раніше в Міністерстві оборони питання тилових закупівель та закупівель озброєння належали до компетенції одного із заступників Міністра оборони. Він займався й переліком закупівель й відповідав за фінанси. Сьогодні ж ці питання виділені за межі Міноборони, яке наразі вже нічого самостійно не закуповує. Закупівлями займаються спеціальні агенції.
Також за словами пані Куровської на сьогодні вибудовується єдина вертикаль, яка формує рамки для цих агенцій. «Ми не втручаємось в їхню господарську діяльність, що закуповувати й в якого саме виробника. Вони самостійно роблять аналіз ринку, моніторять його, здійснюють комплаєнс всіх виробників, які стають постачальниками» – відзначає спікерка.
Загалом Міноборони спрямовані передусім на вітчизняного виробника, намагаючись тим самим підіймати економіку України й забезпечити наше військо всім необхідним вчасно та в повному обсязі – резюмує пані Куровська.
Основною проблемою оборонних закупівель залишається наше законодавство – впевнений Владислав Бельбас, генеральний директор ТОВ «Українська бронетехніка». Наприклад, зміни до постанови, яка регулює закупівлі озброєння (№1275) вносяться до цього нормативно-правового акту мінімум щомісяця. «Неможливо стабільно працювати, коли умови такої праці постійно змінюються» – наголошує спікер. Також пан Бельбас окреслив проблему фінансування зазначеної галузі. Зокрема, він звернув увагу на умови кредитування підприємств промислово-оборонного комплексу, можливість отримувати ними прибуток та вкладати його в розвиток нових технологій у сфері військової техніки. «На жаль в чинній редакції вказаної постанови вказано, що прибуток підприємства може отримувати лише в разі повного виконання контракту. Але при довготермінових контрактах це неможливо зробити навіть в рамках одного року. Для підприємств, що виробляють системні складні механізми це стає значною проблемою, адже фінансування відбувається не в повному обсязі» – відзначає спікер. Водночас пан Бельбас віддає належне Міноборони, яке за його словами активно почало реалізовувати програму завантаження й підтримки саме внутрішніх виробників.
Валерій Яковенко, співзасновник та керуючий партнер DroneUA, чия компанія з’явилася ще до повномасштабної війни, відзначив що сьогодні Україна є найбільшим виробником дронів у світі. «Коли ми говоримо про еволюцію дронобудівництва, я бачив і перший зліт та падіння цієї індустрії й те, що відбувається зараз. Насправді те, що зараз відбувається в цій індустрії в Україні – приклад для всього світу» – відзначив спікер. Важливо зазначити, що за перші вісім років війни з’являлися десятки компаній виробників дронів, але до моменту повномасштабного вторгнення дожило лише до 4-5 компаній. Всі інші, нажаль, не були підтримані Україною з точки зору замовлень. В підсумку окремі виробники безпілотних технологій та робототехніки пішли у комерційні сектори, а інші – зовсім закрились. Після 24 лютого 2022 року фактично відбулася трансформація цього ринку й увага до наших виробників стала прикута не лише з боку Міноборони та внутрішніх замовників, також сталась революція з точки зору залучення зовнішніх інвестицій. «Ті технології, які в перші два місяці війни з’являлися «на колінках» стосувались створення технологій, яких у світі фактично не існувало раніше. Мова йде про глушилки про ворожих аероскопів, різноманітні кавердевайси тощо» – каже пан Яковенко. Іноземні агенції зараз вже фактично полюють за українськими компаніями та українськими стартапами для того, щоб інвестувати в них гроші, адже вони бачать силу української інженерної думки й наскільки хутко ми можемо розвивати цю індустрію – резюмував спікер.
Людмила Буймістер, голова підкомітету з питань розвитку конкуренції та рівних умов для бізнесу Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку своєю чергою впевнена, що війною завтрашнього дня буде війною роботів. «Звичайно, людського фактора повністю ми не виключимо, але мінімізація залучення людей на фронті збереже життя наших солдат» – впевнена пані Буймістер. Вона зазначила, що Комітет найближчими днями буде розглядати питання закупівель дронів і питання експорту для тих виробників, що показали себе ефективними. «Звичайно – все для фронту! Але в нас є потенціал та виробники, які могли б експортувати свою продукцію, якщо в них була така юридична можливість» – каже спікерка. Релокація деяких українських бізнесів за межі України, на її думку, була спровокована саме неможливістю експорту на західні ринки.
Богдана Ярова, радниця заступника міністра оборони України розповіла про підсумки річниці повернення закупівель тилового забезпечення на PROZORRO. «В момент, коли ми вперше вивели на прозоро закупівлі щодо харчування було досить складно, адже Міноборони та постачальники були в цьому не зацікавлені» – згадує пані Ярова. Ми нарешті повернулись на конкурентну систему забезпечення Збройних сил України – відзначила вона. Тільки коштом харчування було зекономлено в другому півріччі 2023 року понад 6 млрд гривень, які були направлені на закупівлю зимового одягу. Зекономлені кошти також перенаправляються на оплату паливно-мастильних матеріалів. Богдана Ярова впевнена, що ця тенденція має бути збережена й в майбутньому.