В рамках II Форуму з екології та сталого розвитку Олексій Рябчин, старший науковий співробітник Київської школи економіки, зробив спеціальну доповідь «Зелене» відновлення України: керівні принципи та інструменти для тих, хто ухвалює рішення. Як цього досягнути?».
Доповідач передусім зауважив, що аналізуючи підходи різних країн та організацій до вирішення екологічних проблем, стає зрозумілим, що з людьми з інших країн ми говоримо однією мовою.
Так, чимало країн прагнуть досягти кліматичної нейтральності, тобто де-факто відмовитися від використання вугілля, нафти та газу. Україна має план досягти цієї мети до 2050 року.
Країна стає на шлях до зеленого розвитку, але питання, як це забезпечити. Як зазначив експерт, українська влада обрала для позиціонування відновлення країни термін «Build Back Batter». Спершу ця концепція використовувалась для відновлення після стихійних лих, ковід-19, а тепер і повоєнного відновлення. Ця концепція має різні амбіції щодо клімату та екологічної складової, а також може мати різний політичний підтекст у різних країнах.
За словами спікера, сьогодні українській владі, неурядовим стейкхолдерам, міжнародним організаціям та партнерам бракує спільної концепції зеленого відновлення.
Серед заходів українського уряду з екологічного відновлення у 2022-2023 роках Олексій Рябчин виділив: створення Національної ради з відновлення України; створення Фонду підтримки енергетики України; Конференція з питань відновлення у Лугано (Швейцарія); створення Фонду ліквідації збройної агресії росії; «Формула миру» Володимира Зеленського, створення Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (Міністерство відновлення); Методологія визначення пріоритетності проектів (DREAM); Енергетична стратегія України до 2050 року; Конференція з відновлення України в Лондоні, Методологічні рекомендації щодо визначення пріоритетності проектів; План Ukraine Facility.
Втім, як зауважив спікер, не існує єдиної державної концепції для Build Back Batter або зеленого відновлення, а отже:
Не існує нормативно мінімальних показників «зеленості» проектів з відновлення. Не існує критеріїв зеленого відновлення, які б відповідали вимогам МФІ (IFis) та МФУ (DFis), політиці ЄС щодо ВВП, а також системі показників ОЕСР та МВФ. Такі критерії не інтегровані в панування відновлення. Не існує переліку технологій та типів проектів, в якіне будуть залучатися інвестиції. Регуляторна та інституційна архітектура зеленого відновлення (включаючи архітектуру кліматичного врядування) все ще не створена. Спроможність місцевих органів влади залишається вкрай обмеженою і не може забезпечити лідерство у процесі відновлення. Екологічне законодавство повільно наближається до відповідного acquis communautaire, а у деяких випадках навіть порушує його вимоги.
В ході дослідження експерти визначили вузькі місця зеленого відновлення, до яких віднесли по-перше, низький mainstreaming – врахування зелених питань у політиці відновлення, по-друге, швидкі відновлювальні заходи, що не узгоджуються з пріоритетами післявоєнної відбудови, і по-третє, український бізнес зараз перебуває в режимі виживання, а не розвитку.
Олексій Рябчин також виокремив мінімальний рекомендований набір зелених індикаторів в умовах війни, а саме:
Відповідність цілям Паризької угоди, скорочення викидів парникових газів у порівнянні з альтернативними проєктми, тонн СО2-еквіваленту. Зниження енергоспоживання порівняно з альтернативними проектами, тонн нафтового еквіваленту. Частка додаткової генерації з ВДЕ у структурі виробництва електроенергії, % або МВт нової встановленої потужності. Частка зелених викидів у загальних видатках бюджету, %. Вплив на біорізноманіття,зменшення викидів у водні ресурси, повітря, підвищення ефективності використання ресурсів та зменшення обсягів твердих відходів.
Насамкінець експерт поділився рекомендаціями Build Back Greener для бізнесу. Зокрема, він зауважив, що діяльність компанії передусім має узгоджувалась з європейськими екологічними та кліматичними політиками.