19 вересня відбулась презентація видання «Науково-практичний коментар Закону України «Про правотворчу діяльність».
Науково-практичний коментар підготовлено під науковим керівництвом академіка Руслана Стефанчука, рекомендований до друку Вченою радою Інституту правотворчості та науково-правових експертиз Національної академії наук України.
В обговоренні видання взяли участь науковці, представники органів державної влади, відомі правники.
Відкриваючи захід Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук зазначив, що на розробку Закону пішло чимало часу: «Позаду багато дискусій науковців, правників, народних депутатів, результатом яких стала розробка як самого Закону «Про правотворчу діяльність», так і науково-практичного коментаря до нього».
Прийнятий Закон він назвав «конституцією» законотворення. Наступний етап – його імплементація.
Спікер парламенту відзначив Національну академію наук України – головну експертну установу з проведення юридичної (правової) експертизи проєктів законів, яка матиме велику роль у процесі імплементації, відповідно до положень Закону.
Закон про правотворчу діяльність вводиться в дію через один рік з дня припинення або скасування воєнного стану в Україні, але вже зараз здійснюється практична підготовка до його реалізації.
Президент Національної академії наук України Анатолій Загородній звернув увагу на те, що прийняття Верховною Радою 24 вересня 2023 року Закону України «Про правотворчу діяльність» є важливим кроком на шляху утвердження правових основ демократії та верховенства права. Необхідність цього закону обговорювалася з моменту проголошення незалежності України, адже без належної правової основи неможливо забезпечити ефективну правову політику та захист прав у широкому масштабі.
Закон містить нові положення, що стосуються правової системи, планування правотворчої діяльності, нормопроєктування, а також процедур розгляду та прийняття актів. Важливу роль у цьому процесі відіграє Національна академія наук України, яка відповідає за розробку наукової концепції розвитку законодавства та експертизу проектів законів, зокрема щодо їх відповідності європейському праву.
Анатолій Загородній зауважив, що у контексті забезпечення виконання Національною академією наук України завдань, покладених на неї Законом України «Про правотворчу діяльність», у відання Національній академії наук було передано Інститут правотворчої діяльності та науково-правових експертиз, а у травні 2024 року при Президії НАН було створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності.
Голова Комітету Верховної Ради з питань правової політики Денис Маслов зазначив, що розробка та проблеми реалізації, ідеї закладені у зазначеному законі, потребують відповідного наукового забезпечення. Ця функція наукових установ «зацементована» в подальший розвиток правової системи України і, зокрема, процес адаптації з нормами європейського права. Коментар у цьому сенсі відіграє функцію впровадження Закону «Про правотворчу діяльність».
До його авторського колективу увійшли представники депутатського корпусу, відомі вчені-юристи, практики. Видання розраховане на фахівців у сфері законо- та правотворення, практикуючих юристів, студентів, аспірантів, докторантів і викладачів юридичних спеціальностей закладів вищої освіти, а також усіх, хто цікавиться питаннями правотворчості в Україні.
Віцепрезидент Національної академії наук України Сергій Пирожков акцентував увагу на необхідності науково-правового супроводу правотворчої діяльності та реалізації завдань Закону України «Про правотворчу діяльність». Так, з метою реалізації принципу наукового забезпечення правотворчої діяльності передбачено підготовку Наукової концепції розвитку законодавства України. Розробка Наукової концепції здійснюється один раз на п’ять років Національною академією наук України та має забезпечити системне прогнозування розвитку законодавства України, його окремих сфер, галузей та напрямів.
Перед Національною академією наук України також поставлено завдання з проведення незалежної правової (юридичної) експертизи проектів законів, передусім на їх відповідність зобов’язанням України у сфері європейської інтеграції та праву Європейського Союзу, а також з інших питань, що можуть вплинути на якість проекту нормативно-правового акту.
З метою забезпечення виконання поставлених завдань, а також враховуючи те, що в системі Національної академії наук України функціонують три наукові установи юридичного спрямування (Інститут правотворчості та науково-правових експертиз, Інститут держави і права імені В.М. Корецького та Інститут економіко-правових досліджень імені В.К. Мамутова), постановою Президії НАН України від 15 травня 2024 року № 221 створено Науково-координаційну раду з питань правотворчої діяльності при Президії НАН України.
Для виконання своїх завдань Рада забезпечує взаємодію наукових установ Національної академії наук України з усіма учасниками процесу правотворчої діяльності, представниками інститутів громадянського суспільства, органів державної влади та місцевого самоврядування, Науково-консультативною радою при Голові Верховної Ради України, фахівцями наукових установ національних галузевих академій наук та закладів вищої освіти тощо.
Академік Сергій Пирожков наголосив, що Президія НАН України визначила Інститут правотворчості та науково-правових експертиз базовою установою Координаційної ради.
Заступник голови Науково-консультативної ради при Голові Верховної Ради України Наталія Кузнєцова зосередила увагу на питаннях розроблення Наукової концепції розвитку законодавства.
За її словами, без належної наукової основи здійснення правотворчої діяльності неможливе формування ефективної правової політики держави, забезпечення належного захисту прав та інтересів людини. Ця робота, навіть в умовах воєнного стану, потребує виваженості, прогнозування наслідків прийняття нормативно-правових актів та підтверджує важливість унормування основоположних засад правотворчої діяльності.
Сьогоднішнє науково-практичне видання є принципово важливим для початку системної роботи з реалізації положень Закону України «Про правотворчу діяльність». На цьому наголосив Заступник Керівника Апарату Верховної Ради України – керівник Головного юридичного управління Михайло Теплюк. Він також окреслив поточні завдання з реалізації Закону Апаратом Верховної Ради України
Як зауважив заступник Міністра з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України Роман Усенко, суттєвою складовою реалізації Закону є те, що він повинен в першу чергу орієнтуватись на результати правового моніторингу чинного законодавства, аналіз та оцінку вже прийнятих актів, а отже – на ефективність і результативність ухвалених документів. Науково-практичний коментар в цьому сенсі є корисним дороговказом та підказкою.
Олексій Кот, директор Інституту правотворчості та науково-правових експертиз НАН України, представив авторський колектив коментаря, до якого складу увійшли відомі науковці, у тому числі працівники Інституту. Він висловив вдячність усім причетним до його підготовки і фінансової підтримки видання. Також Олексій Кот зупинився на поточних завданнях та планах Інституту у сфері правотворчої діяльності.