Григорій Мамка,
народний депутат України,
заступник голови Комітету Верховної Ради України
з питань правоохоронної діяльності, д.ю.н.
21 серпня 2024 року Верховна Рада України ратифікувала Римський статут Міжнародного кримінального суду та поправки до нього, який було підписано нашою країною ще 20 січня 2000 року.
І вже 24 серпня 2024 року Президент підписав цей закон. Після набрання чинності ним, Україна стане 125-ю державою-учасницею.
Пропоную у статті розібратись, що позитивного отримає Україна від ратифікації Римського статуту та який негативний вплив на громадян може бути від прийняття його.
Трохи історії
По закінчення Першої світової війни та після ще більш тяжких злочинів, скоєних під час Другої світової війни на міжнародному рівні представники держав спробували узгодити закони війни та ввести обмеження на використання зброї. Одним з пріоритетних завдань також стало переслідування осіб, відповідальних за злочини проти людства. Післявоєнні трибунали в Нюрнберзі та Токіо, а також Гаазькими трибуналами з воєнних злочинів у Руанді та колишній Югославії було створено постійний орган міжнародної кримінальної юстиції.
На 52-й сесії Генеральна Асамблея ООН ухвалила рішення про скликання дипломатичної конференції для установи Міжнародного кримінального суду. Конференція відбулася в Римі 15 червня — 17 липня 1998 році.
Римський статут — це міжнародний договір, шляхом підписання якого у 1998 році було засновано Міжнародний кримінальний суд (МКС). Римський статут набрав чинності 1 липня 2002 року. Наразі підписантами Римського статуту є 137 країн світу. З них ратифікували документ 124 держави. Ці держави зобов`язалися дотримуватися нової системи міжнародної справедливості, згідно з якою національні суди цих країн мають першочерговий обов`язок переслідувати людей, звинувачених у найгірших у світі злочинах за міжнародним правом. Якщо ж національні суди держав не притягують цих осіб до відповідальності, це здійснює МКС незалежно від їх статусу, наявності владних повноважень всередині держави та інших внутрішніх захисних привілеїв — у міжнародному кримінальному суді при розгляді справ не діють ніякі імунітети, ніякі недоторканності щодо посадових осіб.
Отже, Римський статут визначає порядок роботи МКС, а також визначає злочини, які підпадають під його юрисдикцію. МКС може розслідувати лише ті злочини, які були скоєні після дати набуття ним чинності.
МКС є постійним органом та має повноваження здійснювати юрисдикцію стосовно осіб за найбільш тяжкі злочини, що викликають занепокоєння міжнародного співтовариства, як зазначено в цьому Статуті, та доповнює національні системи кримінального правосуддя.
Місцем перебування МКС є м. Гаага в Нідерландах.
Юрисдикція МКС обмежується найбільш тяжкими злочинами, які викликають занепокоєння всього міжнародного співтовариства. Відповідно до цього Статуту МКС має юрисдикцію стосовно таких злочинів:
a) злочин геноциду; b) злочини проти людяності; c) воєнні злочини; d) злочин агресії.
МКС складається з таких органів:
a) Президія; b) Апеляційний відділ, Судовий відділ і Відділ досудового провадження; c) Офіс Прокурора; d) Секретаріат.
До Суду можуть звертатись:
Держави-учасниці; Інші держави шляхом визнання юрисдикції Міжнародного кримінального суду МКС щодо конкретної ситуації через подання односторонньої заяви; Рада Безпеки ООН; Прокурор МКС.
Офіс Прокурора діє незалежно як окремий орган МКС. Він відповідає за отримання переданих ситуацій і будь-якої обґрунтованої інформації про злочини, що підпадають під юрисдикцію МКС, за їх вивчення та здійснення розслідувань і кримінального переслідування в МКС. Співробітники Офісу не запитують і не виконують вказівок з будь-якого зовнішнього джерела.
Офіс очолює Прокурор. Прокурор має всі повноваження з керівництва та управління Офісом, включаючи персонал, приміщення та інші наявні в нього ресурси. Прокурору допомагають один або декілька заступників Прокурора, які мають право здійснювати будь-які дії, які повинен здійснювати Прокурор відповідно до цього Статуту. Прокурор і заступники Прокурора повинні бути громадянами різних держав. Вони працюють на основі повної зайнятості.
Прокурора обирають шляхом таємного голосування абсолютною більшістю голосів членів Асамблеї держав-учасниць. Заступників Прокурора обирають у такому самому порядку зі списку кандидатур, поданого Прокурором. Прокурор і заступники Прокурора обираються на строк у дев’ять років і не можуть бути переобраними.
Секретаріат відповідає за несудові аспекти управління справами й обслуговування МКС без шкоди для функцій та повноважень Прокурора.
Секретаріат очолює Секретар, який є головною адміністративною посадовою особою МКС. Секретар здійснює свої функції під керівництвом Голови МКС.
Прокурор і Секретар призначають до їхніх відповідних органів такий кваліфікований персонал, який може бути необхідним. У випадку Прокурора це включає призначення слідчих.
МКС користується на території кожної держави-учасниці такими привілеями та імунітетами, які є необхідними для досягнення його цілей.
Офіційними мовами МКС є англійська, арабська, іспанська, китайська, російська та французька мови. Постанови МКС, а також інші рішення з основоположних питань, що розглядаються МКС, публікуються офіційними мовами. Відповідно до критеріїв, встановлених у Правилах процедури і доказування, Президія визначає, які рішення МКС можуть для цілей цього пункту вважатися рішеннями з основоположних питань.
Україна та Римський статут
Україна відіграла важливу роль у підтримці створення МКС, підписавши Римський статут 20 січня 2000 року. Проте, до 2024 року Україна не ратифікувала його, адже у червні 2001 року Конституційний Суд України дійшов висновку, що Римський статут суперечить положенням Основного Закону, а його ратифікація можлива лише після внесення відповідних змін до статті 124 Конституції. У висновку КСУ зазначалося, що відповідно до статті 124 правосуддя в Україні здійснюється Конституційним Судом і судами загальної юрисдикції. А у разі приєднання країни-учасниці Римського статуту до МКС останнім доповнюється система національної юрисдикції, що відповідно не передбачено розділом VIII Конституції України.
Крім того, питання ратифікації цього документа викликало суперечки серед українських політиків, військових та юристів. Зокрема, в Міністерстві оборони, Міністерстві юстиції, Генеральному штабі та Офісі Президента побоювалися, що ратифікація статуту може призвести до переслідування українських військових за воєнні злочини на рівні з російськими військовослужбовцями.
Але, після підписання угоди про Асоціацію з ЄС у 2014 році ратифікація Римського статуту є одним із прямих міжнародних зобов’язань України.
При цьому, нагадаю, Україна до ратифікації Статуту повністю взаємодіяла з МКС і без ратифікації його.
Так, у пункті 3 статті 12 Римського статуту йдеться про визнання юрисдикції МКС державою, яка не ратифікувала Римський статут. Україна скористалася цим механізмом двічі і подала дві заяви від імені Верховної Ради України про визнання юрисдикції МКС:
Перша заява від 17 квітня 2014 року №790-VII — про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності вищими посадовими особами держави, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян під час мирних акцій протестів у період з 21 листопада 2013 року по 22 лютого 2014 року від 25 лютого 2014 року.
Друга від 8 вересня 2015 року № 145-VIII — Про визнання Україною юрисдикції Міжнародного кримінального суду щодо скоєння злочинів проти людяності та воєнних злочинів вищими посадовими особами російської федерації та керівниками терористичних організацій “днр” та “лнр”, які призвели до особливо тяжких наслідків та масового вбивства українських громадян» від 04 лютого 2015 року. При цьому, цією постановою було передбачено про визнання юрисдикції МКС щодо можливого вчинення злочинів проти людяності та воєнних злочинів на всій території України (включно з Кримом і Донбасом) з 20 лютого 2014 року по теперішній час (без фінальної дати).
Заяви про визнання юрисдикції МКС, згідно з положенням пункту 3 статті 12 Римського статуту, покладають на державу всі зобов’язання співпрацювати з МКС і виконувати всі його рішення та накази. Тобто всі зобов’язання щодо співробітництва з МКС держава, яка визнала його юрисдикцію на підставі пункту 3 статті 12 Римського статуту, приймає на себе і повинна виконувати.
Після початку повномасштабної збройної агресії рф у 2022 році, за поданням держав-учасниць Римського статуту 2 березня 2022 року Офіс Прокурора МКС оголосив про відкриття розслідування ситуації в Україні щодо скоєння на території України воєнних злочинів, злочинів проти людяності та геноциду..
У травні цього ж року було прийнято Закон № 2236-IX «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України щодо співробітництва з Міжнародним кримінальним судом».
Цим Законом визначаються особливості співробітництва з МКС, зокрема: обсяг і порядок такого співробітництва, центральні органи України щодо співробітництва з МКС, консультації з МКС, передання кримінального провадження в рамках співробітництва з МКС, виконання прохання МКС про надання допомоги, конфіденційність та захист відомостей, що стосуються національної безпеки України, під час співробітництва з МКС, забезпечення збереження доказів, виконання МКС функцій на території України, тимчасова передача особи МКС для проведення процесуальних дій, запити (прохання) до МКС, права особи, стосовно якої надійшло прохання МКС про співробітництво, особливості затримання осіб, які розшукуються МКС або стосовно яких надійшло прохання МКС про тимчасовий арешт або про арешт і передачу, застосування до особи запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на прохання МКС про тимчасовий арешт (тимчасового арешту), передача особи до МКС у спрощеному порядку, виконання прохання МКС про арешт і передачу, тимчасове звільнення особи, до якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, організація передачі особи до МКС, транзитне перевезення особи, яка передається до МКС, витрати, пов’язані з виконанням прохань МКС про співробітництво, виконання рішень МКС.
Таким чином, вже як мінімум два роки в українське законодавство імплементовано норми процедурної співпраці з МКС та Прокурором МКС.
При цьому, МКС видав вже шість ордерів на арешт очільників рф через збройну агресію проти України.
Ратифікація Римського статуту Україною
15 серпня 2024 року Президент вніс на розгляд Верховної Ради два проекти: «Про ратифікацію Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» (№ 0285) та «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» (№ 11484).
20 серпня головний комітет прийняв рішення про прийняття проекту 0285 в цілому, 21 серпня Верховна Рада 281 голосами підтримала ратифікацію Римського статуту і вже 24 серпня цей закон було підписано.
Отже, Верховна Рада ратифікувала Римський статут який набирає чинності для України в перший день місяця, що настає після 60-го дня з дати здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти, з такими заявами:
прохання МКС про співробітництво можуть надсилатися як дипломатичними каналами, так і безпосередньо до Офісу Генерального прокурора (з питань розслідування та судового розгляду) або до Міністерства юстиції України (з питань виконання вироків та інших рішень Міжнародного кримінального суду, ухвалених за результатами розгляду справи); прохання МКС про співробітництво та будь-які документи, що до нього додаються, мають надсилатися українською мовою або супроводжуватися перекладом на українську мову; протягом семи років після набрання Римським статутом чинності для України вона не визнає юрисдикції МКС стосовно воєнних злочинів, коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами; поправки до Римського статуту, які набирають чинності для України через один рік після здачі на зберігання Генеральному секретарю Організації Об’єднаних Націй ратифікаційної грамоти:
1) поправку до статті 8 («воєнні злочини»), прийняту 10 червня 2010 року в м. Кампалі (додається),
xvii) застосування отрути або отруєної зброї;
xviii) застосування задушливих, отруйних або інших газів та всіх аналогічних рідин, матеріалів чи засобів;
xix) застосування куль, що легко розгортаються або сплющуються в тілі людини, таких, як кулі з твердою оболонкою, яка не повністю покриває осердя або має надрізи;
2) поправки до Римського статуту Міжнародного кримінального суду щодо злочину агресії, прийняті 11 червня 2010 року в м. Кампалі
3) поправки, яка доповнює воєнні злочини вчиенні з застосування зброї, яка використовує мікробіологічні чи інші біологічні агенти або токсини, незалежно від їхнього походження чи способу виробництва, застосування лазерної зброї, спеціально сконструйованої таким чином, що її основною бойовою функцією чи однією з бойових функцій є завдання постійної сліпоти органам зору людини, яка не використовує оптичних приладів, тобто незахищеним органам зору або органам зору, що мають засоби для корекції зору, застосування зброї, основна дія якої полягає в заподіянні ушкоджень осколками, які не виявляються в тілі людини за допомогою рентгенівських променів.
4) поправку, яка доповнює воєнні злочини – умисне застосування голодомору цивільного населення як методу ведення війни шляхом позбавлення його об’єктів, необхідних для його виживання, включаючи умисне перешкоджання доставці продовольства, прийняту 6 грудня 2019 року в м. Гаазі.
При цьому, Закон набирає чинності одночасно з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього».
У зв’язку з таким дивним формулюванням набрання чинності закону про ратифікацію Римського статуту, вийшла ситуація, що поки проєкт № 11484 не буде прийнято, відповідно Статут не набере чинності для України.
Але станом на середину вересня 2024 року цей проект навіть не обговорювався на профільному підкомітеті Комітету з питань правоохоронної діяльності.
Гіпотетично, у разі прийняття проєкту № 11484 до 1 січня 2025 року та набрання ним чинності, МЗС депонує в Гаазі з 1 січня 2025 року, то для України Римський статут набере чинності з 1.03.2025 року.
При цьому, до 1.03.2032 року юрисдикція МКС стосовно воєнних злочинів (статті 8 з поправками), коли, ймовірно, злочин було вчинено її громадянами не застосується. Але до всіх інших злочинів застосовується.
Поправки до статті 8 Римського статуту від 2010, 2017, 2019 років для України почнуть діяти з 1.01.2026 року.
Ретроспектива юрисдикції МКС щодо злочинів, передбачених статтями 6 (Геноцид), 7 (Злочини проти людяності), 8 (Воєнні злочини) Римського статуту починаючи з 21 листопада 2013 року, а щодо злочинів визначених статтею 8bis (Злочини агресії) Римського статуту, починаючи з 17 липня 2018 року.
Відповідно до орієнтовного розрахунку потенційних внесків України у 2024 році, отриманого від Секретаріату МКС, частка України у річному бюджеті Суду могла становити 0,1072 %. З набранням чинності для України Римським статутом, якщо б таке набрання чинності відбулося 01 січня 2024 року, річний членський внесок України становив би 235048 євро, з яких внесок до основного бюджету — 196711 євро, внесок до Фонду обігових коштів — 15437 євро і річний внесок до проекту «Постійне приміщення МКС» — 22900 євро.
Проєкт №11484
17 вересня Верховною Радою було прийнято за основу законопроєкт «Про внесення змін до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів України у зв’язку з ратифікацією Римського статуту Міжнародного кримінального суду та поправок до нього» (проєкт № 11484), який безпосередньо пов’язаний з ратифікацією МКС.
Що ж пропонується цим проєктом. Змінами до Кримінального кодексу:
1) Імплементувати статтю 7 (Злочини проти людяності) Римського статуту в КК — нова стаття 442-1 (Злочини проти людяності);
2) З метою приведення у відповідність до статей 8 (Воєнні злочини) та 8bis (Злочин агресії) Римського статуту пропонується замінити назву статті 437 (Планування, підготовка, розв’язування та ведення агресивної війни) на «Злочин агресії», а також статті 438 (Порушення законів та звичаїв війни) на «Воєнні злочини».
3) Частину першу статті 442 КК (Геноцид) пропонується викласти у відповідності до тексту статті 6 (Геноцид) Римського статуту Міжнародного кримінального суду, а саме передбачити, що, крім діянь, наведених у чинному КК, кримінально-караним повинно бути й заподіяння психічного розладу з метою повного або часткового знищення будь-якої національної, етнічної, расової чи релігійної групи.
4) З метою імплементації статті 28 (Відповідальність командирів та інших начальників) Римського статуту пропонується доповнити новою статтею 31-1, яка встановлює кримінальну відповідальність військових командирів, інших осіб, які фактично діють як військові командири, та інших начальників, за будь-який злочин, передбачений статтями 437–439, 442, 442-1 цього Кодексу, вчинений підлеглою особою, яка на момент вчинення злочину перебувала під його фактичним командуванням і контролем, за умови що при цьому він достовірно знав або проігнорував інформацію, яка явно вказувала на те, що зазначена підлегла особа вчиняла або мала намір вчинити такий злочин, але не вжив дій, яких повинен був і міг вжити у межах своїх повноважень для запобігання чи припинення вчинення злочину або для повідомлення про такий злочин органу досудового розслідування.
5) Також пропонується внести зміни деяких статей КК щодо недопущення звільнення від кримінальної відповідальності за статтями Розділу XX Кримінальні правопорушення проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку.
6) З метою виконання вимог статті 70 (Злочини проти відправлення правосуддя) Римського статуту, яка передбачає можливість передачі державам провадження щодо злочинів, спрямованих на протидію розслідуванню і розгляду справи Міжнародним кримінальним судом, до статей 376 (Втручання в діяльність судових органів), 384 (Введення в оману суду або іншого уповноваженого органу) КК включаються відповідні примітки.
Крім того, змінами до КПК пропонується надати право слідчим органів безпеки здійснюють досудове розслідування кримінальних правопорушень, передбачених новою статтею 442-1 (Злочини проти людяності) (зміни до статті 216 КПК)
Крім того, виключення примітки у розділі ІХ-2 КПК, яка на сьогодні передбачає, що дія цього розділу поширюється виключно на співробітництво з Міжнародним кримінальним судом, з метою поширення його юрисдикції на осіб (громадян України, іноземних громадян та осіб без громадянства), які на момент вчинення злочину, що підпадає під юрисдикцію Міжнародного кримінального суду, були підпорядковані та/або діяли, з метою здійснення збройної агресії проти України, та/або на підставі рішень (наказів, розпоряджень тощо) посадових осіб, військового командування, або органів державної влади російської федерації або іншої країни, що здійснювала агресію, або сприяла її здійсненню проти України.
Що позитивного дає ратифікація римського статуту для України та з якими проблемами потенційно можуть стикнутись громадяни України
По-перше це виконання Україною обов’язкової умови для подальшої євроінтеграції України. Нагадаю, що всі країни в ЄС – учасники МКС.
По-друге, як повноцінний учасник Римського статуту держава буде мати всі права, передбачені цим договором. Зокрема, можливість впливати на прийняття рішення Судом, пропонувати зміни до Статуту, пропонувати свого кандидата до складу суддів та прокурорів, затверджувати розподіл бюджету тощо.
Ратифікація Римського статуту підвищить шанси для потерпілих від російських злочинів отримати компенсації, зокрема, спростить доступ українцям, які постраждали від російських злочинів, до спеціального Цільового фонду МКС для потерпілих.
Тепер щодо можливих негативних моментів.
По-перше, як вже показав візит очільника рф в Монголію, яка визнає юрисдикцію МКС, дієвість Римського статуту не спрацювала, хоча ще 17 березня 2023 року Міжнародний кримінальний суд видав ордер на арешт президента рф та російської уповноваженої з прав дітей.
По-друге. Хоча керівництво нашої країни і заявляє, що МКС має документарний характер, не має позовного провадження, тому позовами до МКС військових ніхто не може закидати. Але є прецеденти, зокрема в 2008 році, рф розпочала війну проти Грузії і при цьому країна-агресор подавала заяви проти грузинських політичних і військових діячів в МКС. Грузинська сторона також подавала відповідні позови в МКС проти рф. На вивчення цієї ситуації МКС витратив 10 років і в підсумку покарав лише трьох чиновників невизнаної Південної Осетії, але жодного представника військового керівництва рф, які по факту контролювали їх, не було покарано.
По-третє. Я вважаю, що ті зміни, що пропонуються проектом 11484, зокрема, нова стаття 442-1 (Злочини проти людяності) в Кримінальний кодекс в частині кваліфікації злочинів, руйнує систему інших діючих статей Кримінального кодексу, оскільки створюється колізія між різними статтями цього Кодексу. Ну для прикладу, кваліфікація статті 442-1 Кримінального кодексу передбачає покарання за рабство або торгівлю людьми з покаранням позбавлення волі від 7 до 15 років. Але при цьому в Кодексі є стаття 149 (Торгівля людьми), яка передбачає покарання від 3 до 8 років позбавлення волі за торгівлю людиною, а так само вербування, переміщення, переховування, передача або одержання людини, вчинені з метою експлуатації (в тому числі рабства), з використанням примусу, викрадення, обману, шантажу, матеріальної чи іншої залежності потерпілого, його уразливого стану або підкупу третьої особи, яка контролює потерпілого, для отримання згоди на його експлуатацію.
Крім того, передбачені наступні кваліфікуючі ознаки за новою статтею 442-1: зґвалтування (стаття 152), сексуальної експлуатації (стаття 149), примушування до зайняття проституцією (стаття 303), примусової вагітності (стаття149), примусової стерилізації (стаття 134) або будь-яких інших форм сексуального насильства (стаття 149), катування (стаття 127), насильницького зникнення (стаття 146-1), незаконного позбавлення волі (стаття 146), тяжких тілесних ушкоджень (стаття 121) чи серйозної шкоди психічному або фізичному здоров’ю (стаття 122). Тобто, у разі прийняття у такій редакції проекту закладається потенційна можлива така собі корупційна складова щодо перекваліфікації злочинів.