27 вересня видавництво «Юридична практика» разом з адвокатським об’єднанням BARRISTERS продовжило цикл фахових круглих столів, присвячених обговоренню актуальних питань кримінального права та процесу. Цього разу тема дискусії була зосереджена на проблемі, коли фігурантами кримінального провадження стають українські нотаріуси. Круглий стіл традиційно привернув увагу представників адвокатури, суддівського корпусу, правоохоронних органів тощо. Модератором заходу виступив Костянтин Глоба, керуючий партнер АО BARRISTERS.
Відкриваючи захід, Костянтин Глоба привітав учасників і підкреслив, що це вже третій круглий стіл, організований командою «BARRISTERS» спільно з Юридичною практикою в цьому році. Він зазначив, що тема заходу викликала значний інтерес серед правничої спільноти. Це, на думку модератора, свідчить про зростаючу актуальність подібних обговорень.
Говорячи про вибір теми, пан Глоба згадав, що під час анонсування виникли деякі застереження з боку представників нотаріату. Їх непокоїла можливість того, що така дискусія може створити негативне сприйняття професії нотаріуса. Однак модератор чітко пояснив позицію організаторів: обговорення спрямоване не на дискредитацію професії, а на аналіз тих викликів, з якими нотаріуси стикаються у кримінальних провадженнях. Особливу увагу буде приділено питанням обшуків, тимчасового доступу до документів, збереження нотаріальної таємниці та захисту прав нотаріусів.
Наталія Козаєва, голова відділення Нотаріальної палати України у м. Києві, у своєму виступі підкреслила численні проблеми, з якими стикаються нотаріуси під час взаємодії з правоохоронними органами. Зокрема, йдеться про непоодинокі випадки порушень прав нотаріусів під час обшуків. Нерідко слідчі органи ігнорують специфіку діяльності нотаріусів, що призводить до грубих порушень нотаріальної таємниці.
Пані Наталія зазначила, що обшуки, які проводяться у нотаріальних офісах, часто відбуваються без врахування норм спеціального законодавства. Вона навела приклад, коли слідчі вилучають печатки, нотаріальні бланки, комп’ютерну техніку та архіви без належного обґрунтування і не зважаючи на той факт, що ці дії можуть паралізувати роботу нотаріуса на тривалий час. В одному випадку обшук проводився одночасно у квартирі нотаріуса та його офісі, де було зламано сейф, а важливі документи та техніка вилучені без належного опису. Через це нотаріус три місяці був позбавлений можливості працювати.
Наталія Козаєва також звернула увагу на юридичні наслідки таких дій: неналежне зберігання або втрата нотаріального архіву може призвести до втрати свідоцтва на право займатися нотаріальною діяльністю. Вона наголосила, що нотаріальні архіви є власністю держави, а нотаріус лише несе відповідальність за їхнє збереження.
Наталія Козаєва також наголосила на необхідності вирішення цієї проблеми шляхом внесення змін до профільного закону про нотаріат. Це дозволить більш чітко врегулювати питання захисту нотаріальної таємниці та обмеження можливостей правоохоронних органів проводити обшуки і вилучення документів у нотаріусів без належних правових підстав. Спікерка підкреслила важливість подальшого діалогу між представниками нотаріату та правоохоронними органами, а також посилення законодавчого захисту прав нотаріусів у процесі досудового розслідування.
Сергій Єремейчук, суддя Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду, поділився своїми міркуваннями щодо проблематики захисту нотаріальної таємниці та її порушення в ході кримінальних проваджень. Він зазначив, що кількість справ, які дійшли до касаційного розгляду за участю нотаріусів, є невеликою — всього 9 кримінальних проваджень з 2019 року. Більшість з цих справ закінчилися виправдувальними вироками або залишенням скарг без задоволення.
Спікер підкреслив важливість гарантій, передбачених статтею 65 Кримінального процесуального кодексу України, яка забороняє допит нотаріуса як свідка щодо відомостей, які становлять нотаріальну таємницю, за винятком випадків, коли особа, яка довірила ці відомості, надала письмову згоду. Він також звернув увагу на практику, коли слідчі судді задовольняють клопотання про обшуки у нотаріусів без належного розуміння наслідків, що призводить до вилучення документів, які підпадають під захист профільного закону.
Пан Єремейчук також детально зупинився на практичних аспектах судової практики, пов’язаної з діяльності нотаріусів. Він навів приклади з власної практики, коли нотаріуси ставали фігурантами кримінальних проваджень, навіть не усвідомлюючи, що їх дії можуть мати злочинний характер. Такі випадки стосувалися ситуацій, коли нотаріус не знав про злочинні наміри клієнтів, але внаслідок своєї участі в оформленні документів міг бути притягнутий до відповідальності.
Спікер також зазначив, що обшуки у нотаріусів є на сьогоднішній день актуальною проблемою. Він підкреслив, що питання вилучення документів в ході таких обшуків перебуває на розгляді об’єднаної палати Касаційного кримінального суду. Це рішення має надати чіткішу правову позицію щодо допустимості вилучення документів та інших матеріалів, що підпадають під захист нотаріальної таємниці, і може мати важливі наслідки для судової практики.
Іван Кородюк, керівник Офісу протидії рейдерству, у своєму виступі розкрив тему реєстраційного рейдерства та навів CТАТИСТИКУ щодо розгляду скарг у сфері державної реєстрації за 2021-2024 роки. Він зазначив, що кількість скарг на нотаріусів, які були задіяні в реєстраційних правопорушеннях, залишається досить високою. У 2023 році було зафіксовано 707 скарг, а в першому півріччі 2024 року їх кількість сягнула 447.
Експерт також звернув увагу на типові випадки порушень, серед яких фігурують анулювання та блокування доступу нотаріусів до державних реєстрів через зловживання своїми повноваженнями. Він підкреслив, що нотаріуси часто стають об’єктами або співучасниками рейдерських схем, у яких використовуються підроблені документи для заволодіння нерухомістю або корпоративними правами.
Загалом, Офіс протидії рейдерству активно працює над запобіганням таким порушенням, а також регулярно розглядає скарги та застосовує відповідні заходи, зокрема анулювання або блокування доступу до реєстрів.
Віра Бондаренко, директор Департаменту нотаріату Міністерства юстиції України, у своєму виступі розповіла про діяльність Міністерства щодо контролю за нотаріальною діяльністю. Вона зазначила, що Міністерство активно взаємодіє з правоохоронними органами, отримуючи понад дві тисячі запитів у 2023 році, що свідчить про високий рівень інтересу до нотаріальної діяльності з боку правоохоронців.
Пані Бондаренко підкреслила, що Міністерство не має повноважень давати оцінку законності нотаріальних дій, але надає інформацію про дотримання процедури вчинення нотаріальних актів. Це може слугувати важливою доказовою базою у кримінальних справах. Вона також навела статистику, що з 2020 по 2024 рік було зафіксовано лише шість обвинувальних вироків стосовно нотаріусів, здебільшого за злочини, пов’язані з шахрайством і підробкою документів.
Спікерка зазначила, що проблема підробки довіреностей залишається актуальною, і Мінюст сподівається вирішити це питання завдяки запровадженню нової електронної системи нотаріату, яка дозволить зберігати скани документів у єдиному реєстрі довіреностей. Це повинно полегшити перевірку документів та зменшити можливості для шахрайства.
Пані Бондаренко також навела приклади кримінальних справ, де нотаріуси отримали обвинувальні вироки за неналежне виконання своїх обов’язків, зокрема за заволодіння коштами шляхом підробки документів. Вона підкреслила, що важливо підтримувати довіру до нотаріальної системи, і запевнила, що Міністерство продовжить працювати над покращенням контролю за нотаріальною діяльністю.
Юрій Радзієвський, партнер АО BARRISTERS, у своєму виступі виступив з Презентацією та розповів про проблеми притягнення нотаріусів до кримінальної відповідальності за статтею 361 Кримінального кодексу України, яка передбачає покарання за несанкціоноване втручання в роботу інформаційних систем. Він зазначив, що стаття 361 є однією з найбільш поширених серед правопорушень, пов’язаних із діяльністю нотаріусів, особливо у випадках використання реєстрів для підробки документів або неправомірних дій з майном.
Пан Радзієвський навів статистику, згідно з якою у 2023 році було зареєстровано 2273 кримінальних провадження за цією статтею, і 1710 осіб отримали повідомлення про підозру. Особливої уваги заслуговують випадки, коли нотаріуси або їх помічники використовували свої повноваження для внесення неправомірних змін у реєстри, що призводило до заволодіння майном шляхом рейдерства.
Спікер також пояснив, що дії за статтею 361 ККУ можуть каратися як штрафом, так і позбавленням волі на строк до 15 років, особливо у випадках, коли ці правопорушення призвели до витоку або втрати інформації, а також у разі вчинення злочину під час воєнного стану.
Андрій Юр-Капінос, приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу та член Вищої кваліфікаційної комісії нотаріату України (ВККН), у ході дискусії зосередився на питаннях, пов’язаних із взаємодією нотаріусів з правоохоронними органами під час кримінальних проваджень. Він наголосив, що саме ВККН займається розглядом скарг і позбавленням нотаріусів свідоцтв у випадках порушення ними професійних обов’язків. Однією з поширених підстав для розгляду є втрата архіву нотаріуса, яка може статися через вилучення документів під час обшуків, що не завжди супроводжується їх подальшим поверненням до архіву.
Експерт також звернув увагу на важливість коректного визначення ролі нотаріуса у кримінальному провадженні. Він підтримав ідею зміщення акценту з терміна “фігурант” на “учасник” кримінального провадження, оскільки це дозволяє розглядати нотаріусів не як підозрюваних, а як осіб, що мають права та обов’язки відповідно до Кримінального процесуального кодексу.
Окремо спікер підняв проблему обшуків, зазначивши, що вони стали частішим явищем порівняно з тимчасовими доступами до документів. Це пов’язано з тим, що обшук можна отримати швидше, ніж доступ, що створює додаткові труднощі для нотаріусів, які є зберігачами архівів.
Костянтин Овчаров, заступник керівника головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки України, відповідаючи на запитання учасників заходу та коментуючи доповіді колег, зосередився на прикладах кримінальних проваджень, де нотаріуси відіграють роль учасників протиправних схем. Він навів приклад справи, у якій група осіб незаконно заволоділа майном іноземного підприємства, використовуючи підроблені довіреності. Ці фальшиві документи подавалися нотаріусам і державним реєстраторам для проведення реєстраційних дій, що призвело до подальшої легалізації майна через перепродаж третім особам.
Пан Овчаров підкреслив, що недотримання деякими нотаріусами законодавчих норм сприяло реалізації цих злочинних схем. У випадку з іноземним підприємством, вартість майна становила 29 мільйонів гривень, і після втручання державних органів це майно було повернуто власнику. У рамках розслідування були проведені слідчі дії з участю нотаріусів, включаючи тимчасовий доступ до документів.
Спікер також навів інший приклад, де нотаріус, зловживаючи своїми повноваженнями, незаконно переоформив частку статутного капіталу підприємства на підставі підробленого договору купівлі-продажу. У цьому випадку нотаріуса підозрювали у скоєнні злочину за статтями 206 і 365 КК України (протиправне заволодіння майном і зловживання службовими повноваженнями).
Пан Овчаров підкреслив, що для притягнення нотаріуса до відповідальності необхідно довести його змову з іншими учасниками злочину або недбалість у перевірці документів. Він зазначив, що нотаріуси не несуть відповідальності за те, що їм можуть надати підроблені документи, однак їхня роль у таких злочинах повинна бути ретельно досліджена у рамках досудового розслідування.