Особисте зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, подане особою після виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами та усвідомлення пов’язаних із цим ризиків, не вважається з’явленням із зізнанням.
Це слідує із висновків Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 17 вересня 2024 року у справі № 444/1898/23.
За обставинами справи
Вироком місцевого суду, який залишений без змін апеляційним судом, особу, яка працювала логістом підприємства, засуджено за частинами 1, 2 ст. 332 КК України, а саме за те, що він для безперешкодного перетину державного кордону України вніс до системи «Шлях» відомості про військовозобов’язаних осіб, що не є працівниками товариства, як водіїв належних зазначеному товариству транспортних засобів, чим сприяв 51 особі в незаконному переправленні через державний кордон України.
Суд звільнив засудженого від відбування призначеного покарання з випробуванням, обґрунтувавши своє рішення тим, що він особисто зізнався у правопорушенні, щиро розкаявся у вчиненому та активно сприяв розкриттю злочину.
Висновки ВС
ККС ВС скасовав ухвалу апеляційного суду і призначив новий апеляційний розгляд у справі, навівши таку аргументацію.
Активне сприяння розкриттю злочину як обставина, що пом’якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення злочину, майна, здобутого злочинним шляхом. Тому воно має бути активним, тобто певним чином ініціативним, полягати в наданні особою органам досудового розслідування будь-якої допомоги в установленні невідомих їм обставин справи.
ККС ВС зазначив, що досудове розслідування розпочато за заявою директора товариства про те, що логіст товариства для безперешкодного перетину державного кордону України вніс до системи «Шлях» відомості про осіб, що не є працівниками товариства, як водіїв належних зазначеному товариству транспортних засобів, а не у зв’язку зі зверненням засудженого.
Вказане не може вважатися з’явленням із зізнанням, оскільки зізнання подано засудженим після усвідомлення пов’язаних із цим ризиків та виявлення такого правоохоронними органами чи іншими особами.