>Дмитро Зенкін,
адвокат
Повномасштабна агресія російської федерації проти України в лютому 2022 року змінила не тільки геополітичну ситуацію, але й призвела до значних економічних втрат для багатьох суб’єктів господарювання. Фізичні та юридичні особи, особливо ті, чиї активи знаходяться на окупованих територіях або в зонах бойових дій, опинилися в складному становищі. Руйнування майна, неможливість здійснення бізнес-діяльності та порушення зобов’язань перед контрагентами призвели до зростання кількості боргових спорів та проблем з платоспроможністю.
Нещодавні зміни в українському законодавстві, зокрема щодо процедур банкрутства в умовах воєнного стану, націлені на захист постраждалих підприємств. Водночас ці нововведення змінили правила гри для кредиторів, ускладнивши стягнення активів боржників. У цій статті розглянемо ключові аспекти законодавчих змін, їхнє застосування в судовій практиці, а також вплив на міжнародні процеси стягнення активів.
Військовий конфлікт та економічні наслідки для бізнесу
Воєнні дії, які охопили значні території України, завдали непоправних збитків підприємствам. Багато з них втратили активи, знищені об’єкти нерухомості або обладнання, що залишилося на окупованих територіях. Окрім цього, значна частина компаній була змушена релокуватися, що додатково ускладнило ведення бізнесу та призвело до збоїв у розрахунках із контрагентами.
Фінансові труднощі вплинули на здатність суб’єктів господарювання виконувати свої зобов’язання, зокрема гасити заборгованість перед кредиторами. Така ситуація вимагала оперативного втручання законодавця для стабілізації бізнес-середовища та підтримки підприємств, які постраждали від війни.
Зміни у законодавстві щодо банкрутства в умовах воєнного стану
З метою захисту національних інтересів Верховна Рада України ухвалила Закон України № 3249-ІХ «Про внесення змін до Кодексу України з процедур банкрутства щодо застосування процедур банкрутства у період дії воєнного стану». Цей нормативний акт набув чинності 29 липня 2023 року і передбачає спеціальні умови для відкриття провадження у справах про банкрутство під час дії воєнного стану.
Закон передбачає, що господарський суд може відмовити у відкритті провадження у справі про банкрутство, якщо боржник доведе, що його нездатність виконати зобов’язання перед кредиторами обумовлена наслідками збройної агресії. Наприклад, якщо активи боржника знаходяться на окупованих територіях або він є учасником державних оборонних замовлень, суд може закрити справу.
Це нововведення є суттєвою зміною в підході до банкрутства в умовах війни. Воно спрямоване на запобігання масовому банкрутству підприємств, що зазнали серйозних економічних втрат внаслідок бойових дій, і підтримку критично важливих для держави секторів економіки, зокрема оборонного.
Судова практика: ключові правові позиції
З моменту набрання чинності новим законодавством Верховний Суд України напрацював певну судову практику щодо його застосування. У справі № 913/101/23, розглянутій 3 жовтня 2023 року, Верховний Суд зазначив, що на першому місці при вирішенні питання про відкриття провадження у справі про банкрутство має бути врахування чинних законодавчих обмежень, а не тільки обґрунтованість вимог кредиторів.
Ця позиція відображає важливість підтримки економічної стабільності в умовах воєнного стану, особливо для підприємств, які втратили можливість виконувати свої зобов’язання через військові дії. Відмова у відкритті провадження може бути обґрунтованою навіть у тому випадку, якщо кредитори мають законні вимоги, але підприємство не може виконати їх через об’єктивні обставини війни.
Ретроспективна дія закону та її значення
Окремою важливою особливістю нового законодавства є його ретроспективна дія, що розповсюджується на відносини, які виникли ще з початку агресії 24 лютого 2022 року. Це означає, що законодавчі зміни можуть бути застосовані до справ, які вже перебувають на розгляді або стосуються подій, що відбулися до моменту прийняття закону.
Наприклад, у справах № 910/3561/23 та № 911/414/23, розглянутих Верховним Судом у лютому та березні 2024 року, Суд чітко зазначив, що підприємства, які втратили контроль над своїми активами через військові дії, можуть користуватися положеннями нових норм навіть заднім числом. Це підтверджує важливість захисту постраждалих підприємств і зменшення негативних економічних наслідків війни для них.
Виклики для кредиторів
Зміни в законодавстві ставлять кредиторів у складне становище. З одного боку, вони можуть зіткнутися з ситуацією, коли боржники отримують тимчасовий захист і відстрочку на виконання своїх зобов’язань. З іншого боку, у випадках, коли активи підприємств знаходяться на окупованих територіях або в зоні бойових дій, навіть арбітражні керуючі не можуть виконати свої обов’язки належним чином.
Така ситуація ускладнює процес стягнення боргів, адже у випадку, коли майно боржника знаходиться на територіях, де ведуться бойові дії, кредитори можуть зіткнутися з тривалими затримками та навіть повною втратою можливості отримати відшкодування.
Міжнародна практика стягнення активів
У зв’язку з втратою активів на окупованих територіях українські компанії дедалі частіше звертаються до міжнародних судових інстанцій і арбітражів. Подібні процеси, зокрема пов’язані з втратою майна у Криму, вже принесли позитивні результати для українських суб’єктів. Міжнародні арбітражні суди дедалі частіше ухвалюють рішення на користь українських компаній, визнаючи незаконність дій рф щодо привласнення та знищення майна.
Такий підхід міжнародної практики є важливим інструментом для українського бізнесу, який намагається відновити свої права та отримати компенсацію за втрачені активи. Попри складність процедур, міжнародний досвід стає важливим елементом у відновленні економічної справедливості.
Ухвалення змін до законодавства, що регулюють процедури банкрутства в умовах воєнного стану, стало важливим кроком у захисті підприємств, які постраждали від війни. Ці зміни, з одного боку, забезпечують тимчасову правову підтримку бізнесу, зокрема тим, хто зазнав значних втрат на окупованих територіях або має контракти в оборонній сфері. З іншого боку, вони ускладнюють кредиторам процес стягнення заборгованості.
Однак, у нинішніх умовах пріоритетною є підтримка бізнесу, особливо тих підприємств, що відіграють важливу роль у забезпеченні обороноздатності країни. Ці заходи дозволяють зберегти економічну стабільність у критично важливих секторах, сприяючи відновленню після війни.
Водночас міжнародна практика залишається важливим інструментом для українського бізнесу, який шукає способи компенсації втрат, спричинених війною. У цій складній правовій ситуації, яка постійно змінюється, ефективне застосування як внутрішніх, так і міжнародних правових інструментів допоможе мінімізувати збитки для постраждалих суб’єктів господарювання.