>Євген Курілов,
менеджер практики податкового права
та трансфертного ціноутворення
АО AZONES
Україна все більшою мірою інтегрується до міжнародного податкового права та багатосторонніх (мультилатеральних) глобальних процесів обміну інформацією для цілей оподаткування, і такі незворотні процеси, безумовно, мають враховуватися платниками податків, які є учасниками зовнішньоекономічних операцій, в т. ч. і контрольованих операцій у розумінні статті 39 Податкового кодексу України (далі – ПКУ).
Так, 24 вересня 2024 року Державна податкова служба України нагадала платникам податків про набрання чинності:
28 червня 2024 року – Багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки за загальним стандартом звітності (Multilateral Competent Authority Agreement on Automatic Exchange of Financial Account Information; далі – Багатостороння угода CRS або MCAA CRS);
04 липня 2024 року – Багатосторонньої угода компетентних органів про автоматичний обмін звітами у розрізі країн (Multilateral Competent Authority Agreement on the Exchange of Country-by-Country Reports; далі – Багатостороння угода CbC).
Перша звітна кампанія в Україні для підзвітних фінансових установ (CRS) вже завершилася 30.06.2024. Однак до 30.09.2024 Україна має здійснити перший міжнародний обмін інформацією про фінансові рахунки. Також 2024 рік буде першим звітним періодом, за який Україна здійснить обмін звітами в розрізі країн (CbC).
Нагадаю, що після того, як у 2009 році Група двадцяти (G20) оголосила про припинення банківської таємниці, міжнародна спільнота досягла великих успіхів у боротьбі з офшорними ухиленнями від сплати податків. Саме Глобальний форум на сьогодні є провідним міжнародним органом, який працює над впровадженням глобальних стандартів прозорості (транспарентності) та обміну інформацією в усьому світі та налічує 171 держав (юрисдикцій) – учасників, в т.ч. і Україну. Працюючи через Глобальний форум, держави та юрисдикції запроваджують надійні стандарти обміну інформацією, які мають забезпечувати безпрецедентний рівень прозорості в податкових питаннях. Глобальний форум на постійній основі працює над забезпеченням ефективного впровадження стандартів прозорості та обміну інформацією в усьому світі, а точніше, обміну інформацією на запит (EOIR) і автоматичного обміну інформацією (AEOI).
Перший узгоджений і впроваджений стандарт передбачає міжнародний обмін інформацією на запит (EOIR), коли податковий орган може запросити певну інформацію для прогресу податкового розслідування. Другий передбачає міжнародний автоматичний обмін інформацією (AEOI), коли щороку здійснюється автоматичний обмін заздалегідь визначеним набором інформації про фінансові рахунки нерезидентів. Цей обмін підкріплюється належним забезпеченням конфіденційності та належного захисту інформації, для забезпечення чого до держав (юрисдикцій) висуваються особливі вимоги.
Глобальний форум стежить за впровадженням цих стандартів у всьому світі та здійснює експертні оцінки з метою забезпечення ефективного впровадження стандартів обміну інформацією для цілей оподаткування. Також він служить форумом для своїх членів для обговорення цих питань та надає їм допомогу у розбудові потенціалу щодо обміну інформацією та підтримку у впровадженні відповідних стандартів.
Долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією (AEOI) має сприяти створенню прозорішого податкового середовища та підвищенню іміджу України як надійного та рівноправного партнера в міжнародних інформаційних податкових відносинах та забезпечить міжнародний автоматичний обмін інформацією Україною за Загальним стандартом звітності (CRS) та звітами у розрізі країн (Country-by-Country Reporting – CbCR) з понад 100 іноземними податковими адміністраціями.
Імплементація Загального стандарту звітності (CRS) та звітування у розрізі країн (CbCR) координується Секретаріатом ОЕСР. Обов’язковим кроком до імплементації автоматичного обміну інформацією є приєднання компетентного органу до Загальної системи передачі даних (СTS), яку використовують юрисдикції для безпечного обміну інформацією відповідно до стандартів CRS та CbC. Для цього юрисдикції мають пройти оцінку конфіденційності та захисту даних перед здійсненням такого обміну та продемонструвати належний рівень захисту інформації, яка надходитиме та опрацьовуватиметься в межах цих стандартів.
Багатостороння угода CRS
Загальний стандарт звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information; скорочено – Загальний стандарт звітності або CRS) – це міжнародний стандарт, що вимагає від країн, які його імплементують, здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки власників рахунків та щорічно на автоматичній основі обмінюватись такою інформацією з юрисдикціями-партнерами з обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
Імплементація CRS є одним із міжнародних зобов’язань України як члена Глобального форуму ОЕСР з прозорості та обміну інформацією для податкових цілей та передбачає встановлення для ДПС як компетентного органу України обов’язку здійснювати збір інформації від фінансових установ про фінансові рахунки, власників та/або контролюючих осіб власників таких рахунків, які є податковими резидентами інших юрисдикцій-партнерів по обміну, та щорічно на автоматичній основі обмінюватись вказаною інформацією з юрисдикціями-партнерами по обміну в рамках Багатосторонньої угоди CRS.
Нагадаю, що ДПС України 19.08.2022 як компетентний орган України приєдналася до Багатосторонньої угоди CRS з метою забезпечення долучення України до міжнародної системи автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки відповідно до Загального стандарту звітності (CRS), схваленого Радою ОЕСР 15.07.2014 року.
26.06.2024 ДПС України як компетентний орган нашої держави отримала схвалений Глобальним форумом з прозорості та обміну інформацією для цілей оподаткування (Global Forum on Transparency and Exchange of Information for Tax Purposes; далі – Глобальний форум) Звіт щодо зрілості системи управління інформаційною безпекою в Україні за результатами проходження оцінювання щодо дотримання конфіденційності та захисту інформації для цілей автоматичного обміну інформацією (AEOI).
Оцінювання України проходило в кілька етапів, починаючи з 2019 року, фінальний етап відбувався 11-14 грудня 2023 року. Особливу увагу було приділено процесам обміну інформацією, захисту конфіденційності, управління ризиками, питанням логічного та фізичного контролю доступу, підходів до забезпечення кібербезпеки.
І тільки після такого схвалення, майже через два роки після приєднання України до Багатосторонньої угоди CRS, відповідно до пункту 1 розділу 7 Багатосторонньої угоди CRS з метою забезпечення набрання чинності цією угодою, ДПС України 27.06.2024 надіслала Секретаріату Координуючого органу Багатосторонньої угоди CRS (Секретаріат Організації економічного співробітництва та розвитку) відповідні повідомлення до Угоди згідно з визначеним цим пунктом переліком, а Секретаріат ОЕСР наступного дня, 28.06.2024, підтвердив отримання повідомлень та розмістив на захищеному вебсайті організації таке повідомлення України. У межах здійснення внутрішньодержавних процедур, спрямованих на набрання чинності Багатосторонньої угоди СRS, 05.08.2024 ДПС України одержано лист від Міністерства закордонних справ України про набрання чинності цієї угоди 28.06.2024 та включення Багатосторонньої угоди CRS до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів.
Відповідно до пункту 2 наказу Міністерства фінансів України від 25.09.2023 № 516 «Про затвердження Порядку заповнення та подання фінансовими агентами звіту про підзвітні рахунки відповідно до багатосторонньої угоди компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки», який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 10.10.2023 за № 1774/40830 (зі змінами), перший звіт про підзвітні рахунки за звітний період, що розпочинається 01.07.2023 та завершується 31.12.2023, мав бути поданий підзвітними фінансовими установами України (далі – ПФУ) до контролюючого органу в строк до 01.07.2024 року.
За інформацією ДПС України від 12.07.2024, станом на 01.07.2024, цим контролюючим органом було отримано звіти про підзвітні рахунки від 1652 ПФУ, що складає 91 відс. від усіх зареєстрованих ПФУ.
Контролюючий орган має забезпечити захист інформації, отриманої від ПФУ та інших компетентних органів відповідно до вимог Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах, ратифікованої Законом України від 17 грудня 2008 року № 677-VI «Про ратифікацію Конвенції про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах», та згідно із законодавством про захист інформації. Контролюючий орган зобов’язаний не розкривати таку інформацію будь-яким третім особам, якщо це не передбачено положеннями вказаної Конвенції. Державні інформаційні ресурси або інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом, повинні оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації з підтвердженою відповідністю.
Відповідно до п.118-1.1 ст.118-1 ПКУ, неподання ПФУ звіту про підзвітні рахунки відповідно до вимог ст.39-3 ПКУ тягне за собою накладення штрафу у 100 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року. Сплата такого штрафу не звільняє ПФУ від обов’язку подання цього звіту. Однак такий штраф у 2024 році не застосовується згідно з п.53-1.3 роз.10 підроз.ХХ ПКУ.
Відповідно до частини 2 пп.7 п.5 роз.2 «Порядку застосування загального стандарту звітності та належної перевірки інформації про фінансові рахунки (Common Standard on Reporting and Due Diligence for Financial Account Information)», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 26.05.2023 № 282 та зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 29.06.2024 № 1090/40146, ДПС Україною оприлюднено Перелік Підзвітних Юрисдикцій (Юрисдикцій – Учасниць) з якими Україна обмінюватиметься інформацією про підзвітні фінансові рахунки для цілей Багатосторонньої угоди CRS).
Перелік юрисдикцій, з якими Україна планує обмінюватися інформацією про підзвітні фінансові рахунки, доступний за посиланням https://tax.gov.ua/baneryi/crs/perelik-pidzvitnih-yurisdiktsiy. На момент оприлюднення до вказаного Переліку включено 118 юрисдикцій, які є учасниками міжнародного багатостороннього автоматичного обміну інформацією.
Перший обмін інформацією про фінансові рахунки за друге півріччя 2023 року (перший звітний період для України) відповідно до Загального стандарту звітності (CRS) з країнами-партнерами має бути здійснено не пізніше 30.09.2024 року. У подальшому звітним періодом вважатиметься попередній календарний рік.
Багатостороння угода CbC
ДПС України 03.11.2022 як компетентний орган нашої держави приєдналася до Багатосторонньої угоди CbC з метою реалізації Кроку (Дії) 13 Плану протидій розмиванню (ерозії) базу оподаткування та виведення прибутку з-під оподаткування (Base Erosion and Profit Shifting; далі – План протидії BEPS) та пп.39.4.10–39.4.15 п.39.4 ст.39 ПКУ щодо автоматичного обміну звітами у розрізі країн міжнародних груп компаній, внесених до Податкового Кодексу України з метою реалізації Кроку 13 Плану протидій BEPS в частині запровадження трирівневої (на заміну однорівневої) звітності з трансфертного ціноутворення, в т. ч. і відповідного звіту у розрізі країн (country-by-country – CbC) для міжнародних груп компаній (далі – ТЦ та МГК відповідно), який є третім рівнем документації з ТЦ.
Відповідно до п.1 роз.8 Багатосторонньої угоди CbC з метою набрання чинності цієї угоди ДПС України 03.07.2024 надіслала Секретаріату Координаційного органу Багатосторонньої угоди CbC (Секретаріату ОЕСР) повідомлення до цієї угоди згідно з визначеним цим пунктом переліком, а Секретаріат ОЕСР наступного ж дня, 04.07.2024, підтвердив отримання повідомлень та розмістив на захищеному вебсайті ОЕСР повідомлення України до Багатосторонньої угоди CbC. У межах здійснення внутрішньодержавних процедур, спрямованих на набрання чинності Багатосторонньої угоди CbC, 27.08.2024 ДПС одержано лист від Міністерства закордонних справ України про набрання чинності Багатосторонньою угодою CbC 04.07.2024 року.
Запровадження обміну звітами CbC є одним з міжнародних зобов’язань України та передбачає встановлення для ДПС обов’язку здійснювати збір відповідної інформації та щорічно на автоматичній основі обмінюватись звітами CbC між юрисдикціями, в яких зареєстровано учасника МГК в яких міжнародна група компаній здійснює свою діяльність, що містить інформацію, зокрема, стосовно загальної суми доходів (виручки) за фінансовий рік, суми прибутку (збитку) за фінансовий рік, сум нарахованого та сплаченого податку на прибуток підприємств, розміру статутного капіталу, чисельності працівників за фінансовий рік тощо.
Звіт CbC входить до трирівневої структури документації з ТЦ, яку в Україні запроваджено в 2020 році Законом України від 16 січня 2020 року № 466-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві». Зазначена модель звітності рекомендована ОЕСР (згаданий Крок 13 Плану протидій BEPS) з метою здійснення комплексного контролю над операціями в рамках МГК та створення сприятливих умов для ведення МГК бізнесу в Україні.
Наказом Міністерства фінансів України від 14.12.2020 № 764 (із змінами, внесеними наказом Міністерства фінансів України від 21.12.2023 № 709; далі – накази № 764 та № 709 відповідно), який зареєстровано у Міністерстві юстиції України 04.02.2021 за № 155/35777, було затверджено форми та Порядку заповнення Звіту в розрізі країн міжнародної групи компаній (Звіту CbC). Початкова редакція форми та Порядку заповнення Звіту CbC набрали чинності 19.02.2021 року.
Контроль за поданням платниками податків – резидентами України Звітів CbC, повнотою та достовірністю наданої інформації здійснюється ДПС, із врахуванням положень п.п. 39.4.10 – 39.4.15 п. 39.4 ст.і 39 ПКУ.
У разі виявлення ризиків неподання (несвоєчасного подання) платником податків у встановлений строк Звітів CbC з метою з’ясування обставин можливого порушення вимог пп.39.4.11 п.39.4 ст.39 ПКУ ДПС України має право направити письмовий запит платнику податків про подання інформації відповідно до п.73.3 ст.73 ПКУ.
Відповідний Порядок періодичного подання інформації органам державної податкової служби та отримання інформації зазначеними органами за письмовим запитом затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1245 (із змінами).
Тобто у разі виявлення контролюючим органом помилки у поданому Звіті CbC або отримання повідомлення про такі помилки від компетентного органу іншої юрисдикції контролюючий орган повідомляє платника податків про необхідність виправлення помилок або уточнення інформації у поданому Звіті CbC. У такому випадку платник податків зобов’язаний подати уточнений Звіт CbC з відповідними виправленнями або надати пояснення засобами електронного зв’язку в порядку, передбаченому статтею 42 Податкового кодексу України, не пізніше 30 календарних днів з дня отримання повідомлення контролюючого органу (пп.39.4.11-1 п.39.4 ст.39 ПКУ).
Відповідальність платників податків за неподання (несвоєчасне подання) Звіту CbC, у т. ч. уточнюючого та/або за надання недостовірної інформації, передбачена ст.120 ПКУ.
ДПС України неодноразово нагадувала, що з 1 січня 2024 року набрали чинності зміни до пунктів 120.5 та 120.6 ст.120 ПКУ відповідно до Закону України від 20 березня 2023 року № 2970-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо імплементації міжнародного стандарту автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки».
Зокрема, абз. шостим-сьомим п.120.5 ст.120 ПКУ передбачено, що неподання уточнюючого Звіту CbC протягом 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у Звіті CbC вважається несвоєчасним поданням платником податків такого звіту, за яке застосовується штраф, визначений абз. сьомим п.120.6 ст.120 ПКУ, за кожний календарний день несвоєчасного подання Звіту CbC, починаючи з 31 календарного дня з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у Звіті CbC.
Поряд з цим, штраф, передбачений п.120.5 ст.120 ПКУ, не застосовується, якщо платник податків подав повідомлення про участь у МГК та/або Звіт CbC з помилками, які не вплинули на правильність ідентифікації держави або території, резидентом якої є один або декілька учасників МГК, та/або на правильність ідентифікації кожного з учасників відповідної МГК, та/або на правильність ідентифікації юрисдикції подання Звіту CbC, і такий платник виправив помилки шляхом подання уточнюючого повідомлення про участь у МГК та/або Звіту CbC самостійно або не пізніше 30 календарних днів з дня одержання повідомлення контролюючого органу про виявлені помилки у Звіті CbC.
Вперше Звіти CbC необхідно було подати резидентам України – материнським компаніям МГК за 2022 фінансовий рік (граничний строк подання – 1 січня 2024 року).
Нагадаю, що 11.01.2024 ДПС України повідомила про результати першого подання материнськими компаніями України звітів CbC. Так, станом на 02.01.2024, Звіти CbC подали 6 платників податків, які є материнськими компаніями МГК та здійснюють діяльність у різних сферах (нафтогазовій, електроенергетичній, сільському господарстві, залізничних перевезень, фінансових послуг та торгівлі).
Загальна кількість учасників МГК становить 152 компанії, з яких лише 14 (або 9 відс.) не є резидентами України. Ці учасники МГК у більшості випадків зареєстровані в таких державах (територіях), як – Австрія, Бельгія, Кіпр, Латвія, Нідерланди, Польща, США, Словаччина та Швейцарія.
Починаючи з 1 травня 2024 року Звіт CbC має подаватися за оновленою формою, на що ДПС України 29.04.2024 звернула увагу відповідної категорії платників податків, враховуючи, що з 15.02.2024 набрав чинності наказ Міністерства фінансів України від 21.12.2023 № 709 «Про внесення змін до наказу Міністерства фінансів України від 14 грудня 2020 року № 764», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 04.01.2024 за № 28/41373, зі змінами).
Відповідно до наказу № 709 внесено зміни до:
форми Звіту в розрізі країн МГК, затвердженої наказом № 764, зокрема форму Звіту CbC викладено в новій редакції;
Порядку заповнення Звіту CbC, затвердженого наказом № 764.
Також ДПС України листом від 01.04.2024 № 9316/7/99-00-21-02-03-07 направило головним управлінням ДПС в областях та м. Києві, міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з великими платниками податків роз’яснення щодо вказаних змін із дорученням довести зазначений лист до відома платників податків і підпорядкованих підрозділів з метою використання в роботі.
Також нагадаю, що платники податків, які є учасниками відповідної МГК та у звітному році здійснювали контрольовані операції, зобов’язані щороку до 1 жовтня надавати ДПС повідомлення про участь у МГК (далі – Повідомлення) (дивись абз. другий п.п.39.4.2 ст.39 ПКУ) (не плутати такі повідомлення із звітами CbC).
Але форма та Порядок складання Повідомлення у поточному році зазнали змін згідно наказу Міністерства фінансів України від 09.02.2024 № 58. Вони набрали чинності 19.03.2024 року.
У зв’язку з цим ДПС України листом від 10.07.2024 N 19969/7/99-00-23-02-03-07 довела до відома, що поточне Повідомлення має бути складене та подане до контролюючого органу за оновленою формою (iдентифiкатор форми J1800103) та за оновленим Порядком.
При цьому, Повiдомлення за 2022 фiнансовий piк (з 01 сiчня до 31 грудня), поданi платниками податкiв до набрання чинностi наказу № 58 та запровадження можливостей подання Повiдомлення за оновленою формою, вважаються дiйсними.
Вплив міжнародного податкового права та багатосторонніх глобальних процесів обміну інформацією для цілей оподаткування на вітчизняне податкове законодавство посилюється. Будьте уважнішими!
Підготовлено із використанням матеріалів офіційних вебпорталів ДПС та Мінфіну
Додаткова корисна інформація про Багатосторонню угоду CRS
На офіційному вебпорталі Міністерства фінансів України створено та поповнюється окремий розділ «CRS (Загальний стандарт звітності)», який містить розгорнуту інформацію з порушеної тематики. Переглянути розділ тут.
Крім того, окремий розділ з цієї тематики створено на офіційному вебпорталі Державної податкової служби України, який можна переглянути тут.
Інформаційний лист ДПС України від 29.12.2023 № 5/2023: Практичні питання тлумачення окремих термінів Загального стандарту звітності CRS (із змінами) (.pdf, 6,54 Mb) (Завантажити);
Перелік Підзвітних Юрисдикцій (.xlsx, 25 Kb) (Завантажити).