Друга сесія ІХ Business & Legal Energy Forum «Build Back Greener: Відновлювана енергетика» була присвячена проблемам та викликам галузі в законодавчій та практичній площині.
Модератором панелі виступив партнер EVERLEGAL Всеволод Волков.
Відкрив сесію виступ народного депутата України Андрія Жупанина, який розповів про законодавче підґрунтя відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України.
Нардеп відзначив, передусім, ухвалений торік Верховною Радою Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо відновлення та «зеленої» трансформації енергетичної системи України» (№ 3220-IX). одним із співавторів якого він є.
Швидке ухвалення цього закону та підписання його Президентом Андрій Жупанин назвав «історією успіху».
За його словами, ідея цього законопроєкту з’явилася наприкінці 2022 року. Тоді вже почалися перші обстріли нашої енергетичної інфраструктури, тож Володимир Зеленський в одному з виступів зазначив, що нам потрібна децентралізована енергетична система, яка базуватиметься на «зеленій» енергетиці.
Андрій Жупанін виділив три основні блоки, які охоплював законопроєкт: активний споживач, гарантії походження та аукціони.
Окремо нардеп виокремив опцію активного споживача. Адже зараз є великий попит на розрахунки, фінансові моделі, щоб ті чи інші підприємства самі вирішували, чи доцільно їм встановити сонячну чи газову генерацію.
«Це модель активного споживача, коли підприємство власним виробництвом забезпечує свої потреби в електроенергії і має можливість продати решту в мережу. В наших конкретних умовах, коли ми не можемо дозволити собі будувати велику традиційну генерацію, саме впровадження активного споживача забезпечує можливість зменшити навантаження на загальну енергетичну мережу», – наголоси нардеп.
Він також зауважив, що ця логіка була і залишається в центрі уваги активного споживача. І вже чимало підприємств виявляють інтерес до впровадження такої генерації. Адже відповідно до закону, третя особа також має право брати участь в цьому процесі. І це вже є певною бізнес-моделлю, окупність якої може становити 3-5 років.
Як зазначив народний депутат, зараз також йдуть розрахунки по газовій генерації, щоб переходити до активного споживача.
Підсумовуючи, Андрій Жупанін зазначив, що закон № 3220-IX став фундаментом для нових змін і закликав бути активним споживачем.
З останніми прийнятими законодавчими актами стосовно майбутніх аукціонів та баченням держави щодо розвитку ВДЕ учасників форуму ознайомив Владислав Максаков, старший проєктний менеджер з енергетичного переходу Офісу підтримки відновлення та реформ Міністерства енергетики України.
Доповідач зауважив, що з початком повномасштабного вторгнення рф Україна втратила близько 2 ГВт генерації. Більшість втрат – вітрова генерація в Херсонській та Запорізькій областях.
Проте попри воєнні дії, обсяги потужностей поступово збільшуються на 200-300 МВт щороку. Цьому сприяють і продовження дії «зеленого» тарифу для приватних домогосподарств, і можливість розвитку на ринкових засадах. Відповідно, зростає частка відновлюваної генерації. Хоча наразі вона, звісно, непропорційна втраченій потужності.
Втім, за перше півріччя 2024 року частка ВДЕ склала близько 23%, торік ця цифра становила 20%.
Владислав Максаков також зупинився на стратегічних документах, ухвалених цьогоріч, та на цілях розвитку ВДЕ.
Зокрема, він акцентував увагу на таких документах:
Національний план з енергетики та клімату на період до 2030 року, схвалений розпорядженням КМУ від25 червня 2024 р. № 587-р; Національний план дій з розвитку відновлюваної енергетики на період до 2030 року, схвалений розпорядженням КМУ від13 серпня2024 р. № 761-р; Стратегія розвитку розподіленої генерації на період до 2035 року, схвалена розпорядженням КМУ від18 липня 2024 р. №713-р
Так, відповідно до цілей, у 2030 році частка ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії має становити 27%. Зокрема, 29% у виробництві електроенергії, 33% – тепло- та холодопостачання, 17% – транспорт.
Крім того, експерт розповів, якими можуть бути моделі функціонування ВДЕ в Україні для виробників та активних споживачів, зупинився на особливостях пілотних аукціонів на будівництво об’єктів відновлюваної енергетики та звернув увагу на європейське законодавство у сфері ВДЕ, яке має бути запроваджено в нашому законодавстві.
Щодо ініціатив українських законотворців, посадовець зазначив, що Міненерго за підтримки RST розробило проєкт Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо імплементації законодавства Європейського Союзу у сфері відновлюваних джерел енергії».
Якими сьогодні є виклики для реалізації проєктів відновлюваної енергетики під час війни, розповіла Катерина Данилкова, заступник директора з перспективних проєктів ДП «Гарантований покупець».
Серед викликів, які з’явились під час війни, доповідачка відзначила, передусім, ускладнення залучення інвестиційного капіталу як на внутрішньому, та і на зовнішньому ринку. Відповідно, значно погіршились кредитні рейтинги України.
Також вона відзначила погіршення рентабельності проектів через суттєву інфляцію та здороження вартості реалізації проектів, що пов’язано з ускладненням і здороженням логістичних операцій.
Викликом є і неможливість залучення іноземних фахівців при реалізації проєктів, а також звуження географії відведення будівельних майданчиків, дефіцит обслуговуючого та ремонтного персоналу.
Основним залишається ризик фізичного знищення енергетичних об’єктів, їх захоплення, адже такі об’єкти є однією з головних цілей для держави-агресора.
Окрему увагу Катерина Данилкова приділила тим аспектам, які можуть врівноважити негативний вплив цих ризиків і зробити будівництво нових об’єктів ВДЄ більш перспективними.
«У нас з’явились два чудових додаткових механізми, які підвищують перспективність впровадження нових об’єктів ВДЕ – це гарантії походження і аукціони на розподіл квоти підтримки», – наголосила експертка.
Щодо торгівлі гарантіями походження, найбільш зацікавленим колом споживачів, за словами Катерини Данилкової, є промислова група.
На перспективу доповідачка виділили два напрямки: вдосконалення законодавства, щоб у споживачів, передусім промислових, з’явився стимул придбавати гарантії походження, та пошук шляхів для послаблення вимог, встановлених Методичним документом.
Насамкінець висловила оптимістичні сподівання щодо проведення аукціонів.Про забезпечення сталого розвитку ВДЕ в Україні, підтримку та ініціативи USAID розповів Олександр Мартинюк, головний експерт із відновлюваної енергетики Проєкту енергетичної безпеки USAID.
Він зосередив увагу на перепонах, з якими стикнулась галузь, та планами Агентства щодо їх врегулювання.
Так, за його словами, до війни традиційно вважалось, що відновлювана енергетика, як негарантований вид генерації, має побічне відношення до забезпечення безпеки постачання споживачів. Втім, ще до війни відзначався її позитивний вплив. І зараз, вже під час війни роль і місце ВДЕ в безпеці постачання ні в кого не викликає сумнівів.
Експерт виділив три рівня щодо інтеграції ВДЕ і її впливу на безпеку постачання.
Перший – це реалізація об’єктів ВДЕ у внутрішніх мережах споживачів. Другий рівень –розподілена генерація, тобто приєднана до мереж система розподілу, яка розташована поблизу населених пунктів. Третій рівень – більш великі об’єкти, виробники електроенергії, які приєднані до системи передачі. Їх ефект відчувається у вигляді збільшення лімітів у разі дефіциту потужності.
Щодо викликів, експерт акцентував увагу, передусім, на воєнних викликах, пов’язанних з ускладненням залучення капіталу, складністю будівництва, експлуатації об’єктів тощо.
Ще один серйозний виклик, з яким стикнулися учасники ринку, борговий вир один перед одним.
Щодо ВДЕ, важливими експерт назвав два види боргів: борг гарантованого покупця перед виробниками ВДЕ за зеленим тарифом, а також борг сторін, відповідальних за баланс, за спожиту електроенергію.
За словами Олександра Мартинюка, існують три фундаментальні причини виникнення боргів. Перша – неможливість виключати споживачів, які не сплачують за спожиту електроенергію. Як правило, це об’єкти критичної інфраструктури.
Друга причина – незбалансованість тарифів природних монополій. Третє – це незбалансованість покладених обов’язків на учасників ринку.
Втім, експерт відзначив і те що, що останнім часом борги не створюються, більше того старі борги були погашені на 2 млрд грн.
«Хочемо розпочати просвітницьку роботу, як стимулювати споживачів купувати саме «зелену» енергію. Йдеться про пропозиції змін до вуглецевого регулювання, адже кожна гарантія походження має екологічну цінність», – наголосив Олександр Мартинюк.
Анастасія Верещинська, директорка Європейсько-українського енергетичного агентства, виступила з доповіддю «Скорочення дефіциту потужностей в Україні за допомогою нових ВДЕ проєктів: reality check».
Вона зосередила увагу на планах, які комунікує держава, «Укренерго» щодо заміщення втрачених потужностей потужностями з ВДЕ.
Так, як відзначила доповідачка, у своїй комунікації «Укренерго» наголошує, що очікує на появу 10 ГВт нових потужностей, у т.ч. 8 ГВт ВДЕ. Наразі на ринку є 4 ГВт готових вітрових проєктів.
Втім, ці 4 ГВт не з’являться цього року, у них є невеликий шанс з’явитися у 2026 році при умові, що вони отримають фінансування цього року.
Відсутність нових проєктів ВДЕ у 2025 році Анастасія Верещинська пояснила тим, що наразі відсутній довгостроковий викуп електроенергії (offtake) через низьку зацікавленість інвесторів стосовно зелених аукціонів та відсутність стимулів у споживачів укладати PPA в контексті корпоративних PPA.
За словами доповідачки, для розблокування приватних інвестицій у ВДЕ є два важливі ініціативи: по-перше, стимулювання споживачів укладати PPA з виробниками з ВДЕ під гарантії безперервного електропостачання; по-друге, створення Фонду для страхування ринкових ризиків.
Вікторія Письменна, головна юридична радниця Elementum Energy, виступила з доповіддю
«Механізм ринкової премії: чи привабливий перехід на неї для станцій, яким установлено «зелений» тариф?».
Вона поділилася досвідом участі компанії в пілотних приєктах щодо продажу електроенергії не за «зеленим» тарифом, а на ринкових умовах. Згодом було запущено проєкт щодо ринкової премії.
Вона зауважила, що з початком повномасштабного вторгнення рф пріоритетом було збереження команди та активів. Окрім цих двох завдань, додалося завдання з розвутку.
Проблему, яку також озвучили попередні спікери, Вікторія Письменна назвала борги. За її словами ця проблема почалася ще з 2019 року.
Тож компанії довелося адаптуватися до нових викликів, і з’явилася ідея відійти від «зеленого» тарифу і продавати електроенергію з ВДЕ на ринку.
Влітку 2022 року були прийняті зміни в законодавстві, які дозволили виробникам за «зеленим» тарифом не просто розірвати договір купівлі-продажу, а продавати енергію на комерційних умовах.
Як зізналася доповідачка, пілотний проєкт компанії все ж повернувся до продажу енергії за «зеленим» тарифом.
Вона також відзначила, що торік був прийняти закон, який дозволи не тільки призупинити продажі за «зеленим» тарифом, але і претендувати на премію – це певний регуляторний механізм. Він полягає в тому, щоб знайти покупця на електроенергію з ВДЕ.
Вікторія Письменна зупинилася на особливостях та розбіжностях «зеленого» тарифу та ринкової премії, а також наголосила на проблемі неплатежів.
Щодо вирішення проблеми неплатежів, доповідачка звернула увагу на те, як здійснюється оплата за «зеленим» тарифом.
А найбільш складною темою вона назвала наявні обмеження та регулювання.
«У нас дуже хороша ідея – стимулювати виробників за «зеленим» тарифом, переходити до продажів на ринкових засадах», – підсумувала Вікторія Письменна.
Поточний стан енергосистеми України та виклики для «зеленої» енергетики проаналізував Станіслав Ігнатьєв, CEO Solar Development, голова ради Української асоціації відновлюваної енергетики.
Так, станом на сьогодні сумарна генерація атомної енергетики 7,8 ГВт. Проблема в тому, що наразі два енергоблоки перебувають в плановому ремонті. Ще один енергоблок очікує на планові ремонтні роботи.
Спікер зауважив, що «зелена» генерація суттєво впливає на стан нашої енергосистеми, тому її варто розвивати для подальшого розподілення генерації.
«В нашій енергосистемі в зимові години будемо мати дефіцит до 4 – 6 ГВт/год, будуть обмеження, тож це виклик для генерації», – наголосив експерт.
Станіслав Ігнатьєв також звернув увагу на постачання та споживання в Україні природного газу власного видобутку. Наразі споживання зменшилось, і прогнози щодо зими більш-менш оптимістичні.
Доповідач навів дані щодо масштабу втрат енергосистеми. Зокрема, на окупованих територіях залишилось 12 об’єктів ВДЕ потужністю 3 776,5 МВт. Пошкоджено 11 об’єктів ВДЕ загальною потужністю 3 967,55 МВт. 10 об’єктів ВДЕ зруйновано.
Щодо інвестиційного потенціалу, необхідного для енергодостатності, Україні потребує майже 44 млрд доларів.
За словами доповідача, роботи з відновлення енергомереж виконані на 50%, при тому, що є загроза подальших руйнувань
Потенціал мають газопоршневагенерація, сонячні та вітрові проєкти.
Про винахідництво в галузі «зелених» технологій в контексті переваг реєстрації права інтелектуальної власності розповів Андрій Суховій, начальник управління експертизи заявок на винаходи, корисні моделі та компонування напівпровідникових виробів ІР-офісу.
Він передусім зазначив, що інновації – це основа розвитку економіки країни. Інновації реалізуються у винаходах, що є результатом творчої діяльності людини в будь-якій сфері технології.
Так, будь-яке технологічне рішення може бути винаходом (корисною моделлю), що охороняється патентом. Об’єктом винаходу може бути продукт або процес, а об’єктом корисної моделі пристрій, як частина продукту, або процес.
Андрій Суховій також навів переваги патентної системи для бізнесу, виокремивши наступне:
Правова захищеність: Патенти надають виняткові права на використання винаходу, що дозволяє запобігти його несанкціонованому використанню конкурентами. Конкурентні переваги: Наявність патенту може стати важливим конкурентним фактором, оскільки дозволяє компанії виділитися на ринку, пропонуючи унікальні рішення або технології, які недоступні іншим. Можливості ліцензування: Патент може стати джерелом додаткового доходу через ліцензування. Інші компанії можуть бути зацікавлені в отриманні ліцензії на використання винаходу, що дозволяє патентовласнику отримувати роялті. Залучення інвестицій: Наявність патентів свідчить про інноваційність компанії і потенціал для розвитку. Інвестори часто більше довіряють бізнесам, які мають захищені технології. Стратегічне управління: Патенти виступають частиною стратегії розвитку компанії, допомагаючи формувати плани зростання, виходу на нові ринки або розробки нових продуктів. Захист бренду: Патенти можуть підсилити репутацію компанії як інноватора на ринку, що позитивно впливає на імідж бренду. Дослідження та розвиток: Патентування стимулює інвестиції в дослідження та розробки, оскільки компанії знають, що зможуть захистити результати своїх зусиль.
Переваги патентної системи для держави:
Економічна стійкість: Інтелектуальна власність може стати джерелом доходу для країни через ліцензування технологій, продаж патентів або розвиток нових продуктів. Це особливо важливо під час війни, коли економіка може зазнавати ударів. Технологічна незалежність: Розвиток власних інновацій дозволяє країні зменшити залежність від імпортних технологій і продукції, що може бути критично важливим в умовах блокад або обмежень на постачання. Підтримка обороноздатності: Розробка нових технологій у сфері безпеки та оборони допомагає забезпечити захист населення та території. Соціальна стабільність: Інновації можуть створювати нові робочі місця та підвищувати рівень життя населення. Це важливо для підтримки соціальної стабільності в умовах кризи. Відновлення після конфлікту: Інтелектуальна власність може стати основою для відновлення та розвитку економіки після закінчення війни. Інноваційні рішення допоможуть модернізувати інфраструктуру та промисловість. Залучення інвестицій: Країна, що активно розвиває інтелектуальну власність та інновації, може стати привабливою для іноземних інвесторів, що шукають можливості для вкладення капіталу в нові технології та стартапи. Міжнародна підтримка: Наявність інноваційних розробок може зміцнити позицію країни на міжнародній арені, залучаючи підтримку з боку інших держав та міжнародних організацій.
Крім того, експерт зробив вибірку щодо винаходів в галузі енергетичних «зелених» технологій:
Сонячна енергетика: Використання сонячних панелей та колекторів для перетворення сонячної енергії на електрику або тепло. Вітрова енергетика: Використання вітрових турбін для генерації електричної енергії з вітрової енергії. Гідроенергетика: Генерація електричної енергії з потоку води, зазвичай за допомогою гідроелектростанцій. Біоенергетика: Використання органічних матеріалів (біомаси) для виробництва електричної енергії, тепла або біопалив. Геотермальна енергетика: Використання тепла з надр Землі для виробництва електричної енергії або обігріву. Енергія хвиль: Використання енергії хвиль та припливів для генерації електрики. Водневі технології: Виробництво, зберігання та використання водню як чистого пального або енергоносія. Енергоефективність: Технології та рішення, спрямовані на зменшення споживання енергії в будівлях, промисловості та транспорті. Системи накопичення енергії: Технології, що дозволяють зберігати енергію (наприклад, акумулятори, суперконденсатори) для використання в періоди пікового споживання. Системи передачі енергії: Технології та інфраструктура для передачі електричної енергії від виробників до споживачів. Це включає високовольтні лінії передачі, системи розподілу, а також інноваційні рішення, такі як смарт-мережі (smart grids), які дозволяють ефективніше управляти електричними потоками і інтегрувати відновлювальні джерела енергії.
За спостереженнями Андрія Суховія, було певне падіння надходжень заявок на винаходи в галузі «зеленої» енергетики, пов’язане з війною. А щодо заяв на винаходи в «зеленій» енергетиці та традиційній, тут їх кількість приблизно однакова.
Також експерт відзначив збільшення частки іноземних заявників у поданні заявок на винаходи в галузі «зеленої» енергетики.
Енергозбережний трек проєктів із відбудови України представив Сергій Сілін, бренд-менеджер EcoFlow, EcoFlow Ukraine.
За його словами, держава готова допомагати бізнесу, державним структурам, але не готова допомагати своїм громадянам. При цьому зазначивши, що він допомагає державі тим, що не користується загальною електромережею у своєму будинку, віддавши перевагу сонячній.
За його підрахунками, за майже 3 роки понад 200 тисяч родин вже офіційно користуються станціями та іншими пристроями компанії EcoFlow.
Якщо говорити про загальний ринок, кожна 30-а родина на сьогодні має і використовує зарядну станцію певної ємності. Натомість держава не застосовує механізми і не заохочує людей придбавати зарядні станції.
Встановлення сонячних панелей на дахах для власного використання Сергій Сілін назвав найяскравішим прикладом, до якого має рухатися бізнес.
«Для громадян найкраща інвестиція – інвестиція у власну енергобезпеку»
Доповідач також відзначив, що крім портативних зарядних станцій, дедалі частіше стали з’являтися стаціонарні системи, які мають великі перспективи.
Крім того, він представив новинки EcoFlow, яка компанія пропонує у 2024 році як пересічним громадянам, так і бізнесу.