Сьогодні в Києві проходить ІХ Business & Legal Energy Forum. Організатором заходу виступило видавництво «Юридична практика», генеральним партнером стала юридична фірма Altelaw, стратегічним партнером – ДТЕК.
Енергетичній безпеці та інфраструктурі присвячена перша сесія, модератором якої виступила Ольга Савченко, старший партнер Altelaw. Пані Ольга відзначила професійність учасників сесії і скерувала дискусію в позитивному робочому ключі.
>Учасники сесії:
Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг Інна Совсун, народна депутатка України Олексій Захарчук, директор із регуляторної політики ТОВ «ДТЕК» Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго» Андрій Ведмідь, заступник директора департаменту комунальних послуг — начальник відділу теплопостачання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас Юрій Остап’юк, заступник директора департаменту — начальник управління департаменту з регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП Ольга Євстігнєєва, експерт із декарбонізації Команди підтримки реформ при Міністерстві енергетики України Елла Агєєва, радник АО «Шкребець і Партнери» Ярина Скороход, співголова комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації Артем Петренко, виконавчий директор Асоціації газовидобувних компаній України.
Євроінтеграція
Європейська сторона зробила все можливе для прискорення України: якщо строки не дотримуються, то виділені гроші «згорають», — наголосила Інна Совсун, народна депутатка України.
Вона зауважила, що одна з вимог євроінтеграції — імплементація до українського законодавства четвертого енергопакету:
«Згідно зобов’язань, які Україна брала на себе раніше, ми мали б вже імплементувати цей пакет. Але формально ми наразі є порушниками цього процесу. В energy facility прописані дедлайни і їхнє невиконання буде означати, що Україна втрачає гроші. Тож нас спонукають до дій. Частину робіт щодо четвертого енергопакету Україна вже зробила».
Одна з інших — спроможність врядування в енергетиці та незалежний регулятор. Якщо європейська сторона не побачить такого, то це буде підставою для розмови про невиконання умов, – наголосила пані Інна і додала, що з політичної точки зору (не законодавчої) це найбільший виклик.
>За словами пані спікерки, тривалий час ведеться дискусія щодо розроблення законопроєкту по четвертому енергопакету, розглядались різні його версії в енергетичному співтоваристві. Але без позитивної оцінки енерджі-комьюніті розглядати такий законопроєкт не можуть.
«Найбільш викликом мабуть буде застосування market coupling, одне з найбільш дискусійних питань — визначення NEMO — один чи декілька. В будь-якому випадку мета market coupling зрозуміла і полягає у зменшенні впливу сторонніх факторів на формування ціни на електроенергію», — зауважила Інна Совсун.
В energy facility напряму прописане скасування мораторію на підвищення цін на тепло та розподіл газу — на це чутливе питання також звернула увагу доповідачка і додала, що найбільш чутливі політично питання, наприклад, відмова від цінового регулювання, прописані не з чіткою вимогою, а формулюванням розробити дорожній план відмови від цінового регулювання.
Біометан, Україна та ЄС
Ольга Євстігнєєва, експерт із декарбонізації Команди підтримки реформ при Міністерстві енергетики України, почала свою доповідь з питання енергетичної безпеки, яке і про диверсифікацію ринків, і про припинення транзиту російського газу українською ГТС.
«Це ставить перед нами завдання: переосмислення ролі нашої ГТС, декарбонізації, створення енергетичних ринків з ЄС», — зауважила пані Ольга.
Також вона розповіла, що до кінця листопада ц.р. в ЄС переглядається директива щодо відновлювальних джерел енергії, також мають встановитись правила для експортування відновлювальних та синтетичних газів від третіх країн до ЄС і в межах ЄС.
>За словами пані Ольги, від початку цього року Міненерго почало з ЄС практичний діалог з приводу відкриття експорту біометану з України до Європи якомога швидше.
«Маємо дві фундаментальні домовленості. Перша стосується того, що на початкових етапах, коли біометанових заводів не так багато як в ЄС, ми зможемо проводити звітування напряму до UDB без реєстру гарантій походження. Друге: визначення обсягу звітування до UDB, яке дозволить зробити першу показову транзакцію щодо біометану», — наголосила Ольга Євстігнєєва.
Також вона звернула увагу на питання врахування парникових газів — за якою країною будуть враховуватись та яким чином.
Резюмуючи, пані Ольга зауважила, що до повномасштабного вторгнення у нас було нуль біометанових модулів, всі з’явились пізніше, тобто наші інвестори не побоялись і вклали в це кошти: «Ми маємо показати, що це надійно, тоді прийдуть і зовнішні інвестори. Наразі є 4 виробника і вони відповідають усім міжнародним стандартам».
Теплопостачання
«Ми на 80% готові до проходження опалювального сезону – дійсно з технічної точки зору наші підприємства готуються, проводять ремонти мереж та обладнання, з технічної точки зору проблем ми не бачимо», — так розпочав доповідь Андрій Ведмідь, заступник директора департаменту комунальних послуг — начальник відділу теплопостачання Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, і зауважив, що це, якщо не враховувати ті підприємства, які знаходяться близько до зони бойових дій, де наші об’єкти можуть бути вражені. Там ситуація складніша. Але навіть у Харкові, після великих обстрілів у квітні, була проведена робота з партнерами: забезпечили модульними котельнями, когенераційними установками. «Сподіваємось, що у Харкові ми втримаємо опалювальний сезон на достатньому рівні», — заявив пан Андрій.
>
«Які виклики можуть бути зимою? Жодне теплопостачальне підприємство не може працювати без електрики. Якщо власної когенерації для забезпечення власних потреб потрібно понад півтора гігавата, то це близька 600 когенераційних установок — ми не маємо можливості забезпечити таку кількість (ані придбати, ані виробити). Підприємства забезпечені генераторами та близька 150 когенераційними установками. Ми сподіваємось, що втримаємо систему на мінімумі і не дамо замерзнути», — наголосив доповідач.
Як зауважив Андрій Ведмідь, якщо метою обстрілів стане ГТС, то важко навіть спрогнозувати, що може статись. Він нагадав досвід великої аварії в Алчевську в 2003 році, коли під час великих морозів зупинилась саме циркуляція теплової енергії, зупинились насоси і майже ціле місто було без тепла взагалі, будинки буквально замерзали. Пан Андрій наголосив на тому, що готується план дій, але найбільші складнощі в цій галузі — фінансові, які виникають через регульований тариф.
Приєднання до мереж
Особливості приєднання розподіленої генерації до інженерних мереж у період воєнного стану розкрив Юрій Остап’юк, заступник директора департаменту — начальник управління департаменту з регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП. Він, зокрема, нагадав про законодавчі та регуляторні зміни, які були ухвалені за час дії режиму воєнного стану, прокоментував досвід запровадження спрощених процедур приєднання та очікувані законодавчі зміни.
Так, спрощений (особливий) порядок приєднання генерації до електричних мереж (пункт 7 Постанови НКРЕКП від 08.05.2024 № 875) передбачає:
скорочення термінів видачі та погодження технічних умов (до 2 днів замість 10); зменшення кількість документів для отримання послуги приєднання (до 2 документів із 7); технічні умови містять мінімальні технічні вимоги для паралельної роботи генерації з енергосистемою та безпеки постачання електричної енергії; приєднання ВЕС та СЕС за умови встановлення установок зберігання енергії визначення вартості приєднання генерації здійснюється без застосування ставок плати за приєднання можливість використання існуючого комерційного обліку; максимальне використання існуючої енергетичної інфраструктури (у тому числі споживачів).
В частині Спрощення приєднання до газорозподільних систем Регулятором нормативно передбачено:
скорочення строків видачі технічних умов (з 10 робочих днів до 5 календарних днів) зменшення часу розгляду документів Оператором ГРМ для підключення об’єкта (з 10 (місто) і 15 (село) робочих днів до 2 календарних днів) скорочення строків для пуску газу (з 5 (місто) і 10 (село) робочих днів до 2 календарних дні) можливість використання оператором матеріалів замовника.
Крім того, Постановою НКРЕКП від 19.06.2024 № 1140 запроваджено спрощення приєднання до теплових мереж, зокрема, передбачено:
невідкладність здійснення тимчасового приєднання теплогенеруючих, у тому числі когенераційних установок, до теплових мереж (у разі визначення оператора виконавцем всіх необхідних робіт, пов’язаних з приєднанням); скорочення термінів (з 10 робочих днів до 1 календарного дня) надання оператором відповідних документів замовнику, зокрема проєкту договору на тимчасове приєднання; можливість безкоштовно отримувати послуги з приєднання; можливість використання оператором матеріалів замовника.
>Коментуючи результати застосування таких спрощених процедур приєднання, доповідач повідомив, що станом на 15 вересня 2024 року. За спрощеною процедурою приєднання до електричних мереж видано 187 договорів про приєднання розподіленої генерації на загальну потужність 1 204 МВт; за процедурою приєднання до газорозподільних систем видано 414 договорів та технічних умов на приєднання розподіленої генерації на загальну електричну потужність 1 410 МВт.
Пан Остап’юк також звернув увагу на очікувані законодавчі зміни, які покликані покращити стан енергосистеми та можливість її роботи в цей період. В частині приєднань це:
надання замовнику послуги з приєднання до електричних мереж права бути виконавцем робіт з проєктування та будівництва лінійної частини нестандартного приєднання та/або створення потужності; запровадження можливість бронювання потужності для будівництва вітрових електростанцій; розблокування потужності системи передачі («сплячі технічні умови») для приєднання нових об’єктів; започаткування процесу створення загальнонаціональної ГІС та синхронізація ГІС операторів систем розподілу з порталами у сфері будівництва.
Відповідні положення містяться в законопроєкті № 11392 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення умов ведення господарської діяльності.
Компенсація збитків
Про два шляхи компенсації збитків, завданих росією, розповів Олексій Захарчук, директор із регуляторної політики ТОВ «ДТЕК». Перший, за допомогою Міжнародного реєстру збитків, завданих рф. Реєстр — це юридична особа, яку створили за законодавством Нідерландів, а також це інформаційний хаб з даними збитки та платформа міжнародного співробітництва. Реєстр має стати складовою частиною міжнародного компенсаційного механізму як окремий міжнародний інструмент. Є думки, що це може бути Комісія з розгляду заяв при цьому реєстрі чи окремо та Компенсаційний фонд, — зауважив пан Олексій.
На даний момент Реєстр приймає заяви виключно від фізичних осіб щодо пошкодження/знищення нерухомого майна. Заяви від юридичних осіб та держави Україна – планується приймати, орієнтовно має вирішитись до квітня 2025 року, — розповів Олексій Захарчук і додав інформацію про можливі джерела компенсації:
«Перше — передача арештованих активів рф в борг і повернення їх після виконання зобов’язань перед Україною. Другий шлях: передача арештованих активів в рамках примусового виконання рішення Міжнародного суду ООН щодо сплати репарацій. І третій варіант: надання кредиту від G7 і ЄС під відсотки, які зараз нараховуються на арештовані активи рф».
>Також Олексій Захарчук розповів про другий можливий шлях компенсації шляхом внесення змін до законодавства України. Мова йде про проєкт, який базується на проєктах №7520, 7520-1, 7520-2, щодо юрисдикційні імунітети держав та їх майна.
За словами доповідача, цей проєкт може включити в українське законодавство норми про функціональний обмежений імунітет держав-агресорів. Таким чином відкриється шлях для національних судів для прийому позовних заяв до держави-агресора. Також чітко окреслюються умови, за яких встановлюється обмежений імунітет держави-агресора: деліктні зобов’язання, відшкодування шкоди майну, здоров’ю, відшкодування ядерної шкоди. Господарським судам та судам загальної юрисдикції надається спроможність розглядати позови до держав-агресорів про відшкодування шкоди. Це виключить можливість спору щодо підсудності. Також пропонується врегулювати питання належного повідомлення відповідача. Уточнюється порядок виконання рішень за позовами до держави-агресора шляхом збільшення строку пред’явлення до виконання виконавчого документа про стягнення з держави-агресора завданої шкоди.
«Якщо цей законопроєкт буде прийнято, то у українських юридичних осіб з’явиться можливість прискорити прийняття нашими судами рішень проти рф, отримати виконавчий документ, і відшкодувати збитки не тільки шляхом Міжнародного реєстру, а й окремим діями юридичних осіб через виконавче провадження», — наголосив пан Захарчук.
Імпорт з ЄС
Серед пріоритетів Максим Юрков, директор із правових питань НЕК «Укренерго», назвав відновлення мережі, які постраждала від дій рф, створення захисту для елементів системи, стимулювання розподіленої генерації. За попередньої оцінки Україні потрібно більше 3 гігават високоманеврених потужностей розподіленої генерації, — наголосив спікер і додав, що наразі, крім підтримки приєднання, також сприяли зміні нормативної бази, яка дозволила укладати договори на допоміжні послуги терміном до 5 років, що стало більш привабливим для інвесторів.
Пан Максим розповів, що в серпні було проведено 2 аукціони на платформі Укренерго щодо залучення декількох сотень мегават встановленої потужності, які мають побудуватись протягом року. Цей захід був досить успішним і будемо сподіватись, що ті компанії, які зайшли, виконають свої зобов’язання.
>В режимі дефіциту електричної енергії в Україні жодної розмови про експорт бути не може, проте ми маємо розуміти, що в певні години, в т.ч. у зв’язку з генерацією ВДЕ, може створюватись профіцит енергії, — зауважив доповідач, — якщо профіцит створюється в т.ч. за рахунок діяльності ВДЕ, НЕК має обмежувати видачу. Тобто в країні, де є сприйняття дефіциту енергії, обмежувати виробництво її штучним чином і платити виробникам за це — є нелогічним.
«Проте на сьогодні ми говоримо про стратегічну задачу імпорту електричної енергії. Ми працюємо над тим, щоб європейські колеги збільшили пропускну спроможність з 1,7 до 2+ гігават. М’яч на їхній стороні», — резюмував пан Юрков.
Розподілена генерація: Черкаси
Анатолій Бондаренко, міський голова Черкас, також взяв участь у Форумі і поділився досвідом розподіленої генерації в місті.
«Завдяки партнерам з USAID та інших міжнародних організацій ми маємо змогу встановлювати когенераційні машини. В цілому планується мати 20 мегват електроенергії, які об’єднані в єдину енергетичну систему і можуть працювати незалежно від того чи буде подача електроенергії ззовні. Ми працюємо 24/7, в першу чергу через те, що не вистачає людей, і робимо все можливе, щоб місто жило взимку без проблем», — наголосив пан Анатолій.
За його словами малі котельні всі підключені до акумуляторних станцій, які зберігають електроенергію. З великими ще не працюють в цьому напрямку – для цього потрібні великі ресурси, і поки планують звертатись до міжнародних донорів. Наразі вивчають питання встановлення сонячних станцій на самих котельнях.
«Деякі приватні інвестори працюють в місті і також встановлюють когенераційні машини, але на сьогодні вони беруть приклад з комунального підприємства та його директора Павла Карася», — зауважив міський голова.
Приватний бізнес та зима
Інсайдами підготовки приватного бізнесу до зимового сезону — 2024/2025 з учасниками форуму поділилась Ярина Скороход, співголова комітету з енергетики Європейської Бізнес Асоціації. Нагадавши, як Україна проходила опалювальні сезони 2022-23 та 2023-24 рр., а також руйнування, які українська енергетика зазнала навесні та влітку 2024 року, доповідачка акцентувала, що наразі:
Україна дедалі більше залежить від трьох діючих атомних електростанцій та перевантажених ліній передачі між станціями й містами, особливо що розташовані ближче до фронту. За даними української розвідки, росія готує удари по критичних об’єктах ядерної енергетики України напередодні зими. Зокрема по відкритих розподільчих пристроях АЕС і підстанціях передачі, які є критичними для роботи атомних станцій. Міжнародне енергетичне агентство (IЕА) констатувало, що енергетична система України пережила дві поспіль зими з моменту вторгнення росії, але третя обіцяє стати найсуворішим випробуванням.
>Ярина Скороход також прокоментувала поточні виклики на шляху до подальшої євроінтеграції та лібералізації енергоринку, як однієї з передумов збільшення імпорту електроенергії. Зокрема, щоб забезпечити комерційний імпорт, прайс-кепи повинні збільшитись до 30% до поточного рівня, виходячи з поточних цін РСВ у Словаччині, Угорщині, Румунії та Польщі. Також доповідачка зазначила що імпорт на добових аукціонах не сприяє укладанню довгострокових контрактів із споживачами — на її думку, переведення принаймні половини поточної торговельної потужності з добових на щомісячні аукціони допомогло б забезпечити більш надійне постачання електроенергії українським промисловим споживачам та відповідно посилило б економічну стабільність країни
Харків та генерація
Елла Агєєва, радник АО «Шкребець і Партнери», розпочала розмову з інформації від ОВА, відповідно до якої на території Харківської області з першого дня повномасштабної агресії було пошкоджено понад 700 об’єктів електропостачання, 8 тис. км електромереж — ці цифри не остаточні. Постійні обстріли вимагають від регіону та міста Харкова приймати оперативні рішення.
Пані Елла зауважила, що наразі планується зробити акцент на відновленні генеруючих підприємств, постачанні та розподілу електричної енергії. Когенераційні установки рятують ситуацію, працюють виробляючи електро- та теплову енергію з одного джерела палива. Завдяки компактності їх зручно розміщати децентралізовано. Доповідачка нагадала про успішні кейси є в Ізюмі, Чугуєві та Харкові.
«Звісно це потребує співпраці з міжнародними організаціями. В червні було укладено меморандум про співробітництво між Німецьким товариством співробітництва та КП «Харківські теплові мережі» щодо поставки 4 одиниць таких установок, потужністю 70 кіловат. Це важливо для міста, дві установки вже поставлені», — наголосила Елла Агєєва.
Також пані спікерка розповіла про правничі аспекти цієї діяльності, які значною мірою полягають в перевірках тендерної документації, складанні відповідної документації, заради того, щоб мінімізувати ризики.
Окремо пані Елла зупинилась на питанні водопостачання міста і розповіла про експериментальний проєкт з водозабезпечення, який полягає в тому, що у разі блекауту, буде забезпечене автономне водопостачання лікарням, як найважливішим об’єктам критичної інфраструктури. В його межах полегшуються усі технічні і процесуальні процедури для облаштування водопостачання.
Газовибуток
Доповідь Артема Петренка, виконавчого директора Асоціації газовидобувних компаній України, була присвячена ситуації в газовидобутку. Констатувавши, що індустрія продовжує працювати в штатному режимі, видобуток природного газу зростає — в умовах повномасштабної війни Україна використовує газ вітчизняного видобутку.
«Абсолютна більшість запасів у нас знаходиться в Харківській та Полтавській областях. Це впливає безпосередньо на роботу, є втрати. Але і видобувні компанії, як і енергетики, щоденно роблять все для того щоб забезпечувати нас з вами природнім газом», — наголосив Артем Петренко.
>Цього року, за словами доповідача, також очікується збільшення обсягів видобутку. В продовження свого виступу пан Петренко розповів про ситуацію з бурінням нових свердловин — що безпосередньо впливає на обсяги видобутку.
«Для продовження інвестицій в сектор, незмінними мають залишатися правила гри і, щонайважливіше — фіскальна політика», — вважає експерт.
Відбудова та економія
Підсумки обговорення підвів Андрій Герус, голова Комітету Верховної Ради України з питань енергетики та житлово-комунальних послуг. Він, зокрема, відзначив, що в Україні необхідно створити таке середовище, щоб без зайвої бюрократії можна було заходити в енергетичні проєкти, їх ініціювати та експлуатувати.
«Ми хочемо розширити базу потенційних інвесторів, які можуть стати учасниками українського енергетичного ринку. Ми зараз говоримо про крупних учасників і дуже-дуже маленьких. Залучення великої кількості дрібних, малих та середніх інвесторів і нових учасників енергетичного ринку суттєво допоможе подолати проблеми і дефіцити в енергосистемі. Найбільш яскравий приклад: механізм активного споживача, тепер підприємства, які були просто споживачами, встановлюють собі генерацію, самі її споживають і надлишки продають в мережу. Безумовно це матиме позитивний вплив для побудови децентралізованої генерації, яка наближена до споживача. Тут ми очікуємо на суттєвий прогрес», — прокоментував народний депутат.
>Також важливими є проєкти промислового масштабу: вітроелектростанції, сонячні станції, нові газові станції.
Коментуючи перспективи опалювального сезону, пан Герус відзначив, що, мабуть, без проблем навряд чи обійдеться, але тотальної катастрофи також не буде.
«Треба готуватись до найгіршого сценарію. Потрібно відбудовувати, будувати, економити», — закликав Андрій Герус.